У словнику корейської мови — більше мільйона слів. У діалектах ескімосів є десятки синонімів, якими вони позначають різні стани льоду і снігу. Але всі вони бліднуть, порівняно зі словниковим запасом людини, яка хоче захейтити журналістів у коментарях в соцмережах.За дослідженням «Інституту масової інформації», проведеному у 2021 році, 87% українських медійників стикались з інформаційним тиском, який вони пов’язують зі своєю роботою. Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну цей тиск не зменшився, потерпають від нього і медійники прифронтової Харківщини.
Редакції, що працюють у Харківській області, стикаються з поліфонією хейту у соцмережах: агресивні повідомлення і коментарі надходять як від українців, незадоволених роботою журналістів, так і від російських «ботоферм». Легкому розповсюдженню хейту в коментарях допомагає також те, що великі соцмережі та платформи останнім часом послабили протоколи модерації контенту.
«Варто тільки підняти гостру тему у матеріалі, як до тебе в коментарі прийдуть і розкажуть, як ти все неправильно робиш. Цитуєш посадовця? «Експерти» в коментарях скажуть, що ти продався владі. Критикуєш чиновників? Чекай у реплаях звинувачення у роботі на агресора.
росіяни все це бачать і будь-які конфлікти підсилюють, насилаючи навалу ботів з коментарями, що більше розділяють суспільство», — коментує журналіст харківського медіа «Накипіло» Віктор Пічугін.
Остання хвиля хейту, згадує Антон Алохінсон з медіа «Люк», була пов’язана із матеріалом про святкування дня міста у Харкові. Журналісти спростували міфи про дати заснування міста і його звільнення від нацистів. Коментатори в Instagram звинуватили медіа у «дешевому хайпі» та тому, що «Люк» нібито зіпсував настрій «людям, що тішаться своїй приналежності до чудового міста». Алохінсон каже, що бурхливу реакцію також викликають матеріали про деколонізацію.
В “Люці” є 3 способи боротьби з хейтерськими коментарями, каже Алохінсон. Перший: він імені сторінки адміністатори пишуть відповідь, пропонуючи відвідати сайт і прочитати більше. Другий спосіб: головна редакторка відповідає з особистої сторінки у третій – коли виходить сам Антон для більш жвавої суперечки.
Журналіст додає, що вони навіть мають улюбленого коментатора на своїй сторінці у Facebook, який постійно приходить під публікації.
В коментарі під відео в Youtube та TikTok «Медіапорту» з наслідками російських обстрілів зазвичай приходять росіяни. Часто це схоже на атаки російських ботоферм.
«Писали що це постанова, що сльози несправжні та факт обстрілу неправда. Тут я кілька днів кожні пів години чистила коменти. Подібних прикладів багато», — каже головна редакторка видання, Тетяна Федоркова. У «Медіапорті» такі атаки зупиняють, видаляючи коментарі й банячи користувачів, що їх залишили.
Схожий підхід щодо автоматизованих атак однотипних акаунтів у коментарях сповідують і на радіо «Накипіло». Колектив редакції перевіряє, чи справжній акаунт, чи є у нього підписники та світлини, і взагалі — чи веде він якусь іншу активність, окрім коментування. Якщо команда приходить до висновку, що перед ними бот, його блокують на сторінці та звертаються зі скаргою до адміністрації соціальної мережі.
«Якщо це все ж справжня людина, то ми намагаємося реагувати на такі коментарі, особливо, якщо вони суперечать нашим цінностям та стосуються російських вкидів, пропаганди, фейків та ІПСО. Якщо користувач поводиться надто агресивно та принижує гідність інших коментаторів, ми також його блокуємо.
Якщо ж на наших платформах виникла агресивна дискусія, ми спершу спостерігаємо, коли ж ситуація виходить з-під контролю і негатив летить безпосередньо в бік команди та контенту, ми втручаємося і висловлюємо свою позицію. Однак, останніх — насправді небагато», — коментує менеджерка соціальних мереж радіо «Накипіло», Тетяна Хоронжук.
При цьому Хоронжук зазначає, не всі негативні коментарі слід розглядати як щось погане. Конструктивна критика від читачів допомагає виданню працювати краще, а іноді надихає на створення нових матеріалів. Радіо «Накипіло» регулярно отримувало критику за вживання слова «харківці», замість «харків’яни». Редакція взяла коментар в експертки-мовознавиці та зробила матеріал про те, як правильно називати жителів Харкова.
«Коли критика обʼєктивна, чи ми припустилися помилки, а це зауважили підписники, ми визнаємо, що зробили щось не так, дякуємо та виправляємося. Бо спільнота — це наша цінність», — додає Тетяна.
Якщо підсумувати досвід харківських медійників, то для протидії хейту можна використовувати декілька стратегій.
На аргументовану критику слід відповідати ввічливо, пояснюючи свою позицію, особливо якщо коментарі стосуються болючих для суспільства тем. В окремих випадках, якщо ваша редакційна політика це дозволяє, можна використовувати іронічний тон.
Ваші коментарі атакують боти? Заблокуйте підозрілі акаунти, видаліть коментарі, які містять відвертий хейт, фейки або російську пропаганду і зверніться за підтримкою до адміністрації платформи.
Юлія Напольська, регіональна представниця Інституту масової інформації в Харківській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
