У чому росіянам не відмовити, так це — у злій іронічності. Свій проєкт втручання у вибори в Сполучених Штатах вони назвали «Лахта». На російському інтернет-сленгові «лахта» означає проплачених кремлем коментаторів в Інтернеті. Цей термін, своєю чергою, пішов від назви бізнес-центру в санкт-петербурзі. Саме там орендувала офіс російська «фабрика тролів» покійного олігарха, воєнного злочинця Євгена Пригожина.
Проєкт «Лахта» почав діяти у США з 2014 року. Його основним завданням було підривати віру американців у демократичні процеси та в кандидатів на політичні посади. Учасники проєкту публікували дописи у соцмережах, які розмивали поняття правди, поширювали конспірологічні теорії й радикалізували суспільні дискусії.
У 2014 році члени контрольованого Пригожиним «Агентства інтернет-досліджень» відстежували та вивчали спільноти в соціальних мережах, присвячені політиці та соціальним проблемам США. Вони видавали себе за американців і розпитували в місцевих активістів особливості політики. Декілька росіян проїхалися Невадою, Каліфорнією, Нью-Мексико, Колорадо, Іллінойсом, Мічиганом, Луїзіаною, Техасом і Нью-Йорком, особисто збираючи розвідувальну інформацію про життя американців.
«Агентство інтернет-досліджень» створило сотні фейкових акаунтів і пабліків у соцмережах і поступово перетворило їх на лідерів думок. Фахівці, залучені до проєкту «Лахта», писали про економічні проблеми, зовнішню політику Сполучених Штатів і викликали бурхливу реакцію.
«Лахта» не підтримувала конкретну партію чи певну ідеологію. російські політтехнологи розробили стратегії взаємодії з цільовими аудиторіями як із консервативними, так і з ліберальними поглядами.
Підконтрольна «АІД» сторінка Secured Borders у Facebook обговорювала міграцію, спільнота Blacktivist дискутувала про проблеми чорношкірих, в United Muslims of America й Army of Jesus підіймали проблеми релігії, а South United і Heart of Texas фокусувалися на окремих регіонах. До 2016 року деякі з цих спільнот мали сотні тисяч фоловерів у Facebook та Instagram.
У мережі X (Twitter) «Агентство інтернет-досліджень» створювало фейкові акаунти американських партій і політичних організацій. Приміром, фальшивий твіттер «Республіканської партії Теннессі» з ніком @TEN_GOP набрав понад сто тисяч фоловерів.
Усе це було частиною підготовки до президентських виборів у США 2016 року. Підопічні Пригожина аналізували успішність кампаній, займалися з філологами та політологами, щоб ефективніше вести інформаційну війну.
10 лютого 2016 року серед співробітників «Агентства інтернет-досліджень» поширили план роботи на рік. Серед основних завдань — «використовувати будь-яку можливість для критики Гілларі та інших (крім Сандерса і Трампа — ми їх підтримуємо)». Тисячі акаунтів включилися в роботу.
Чим ближче до виборів, тим активнішою ставала мережа. Акаунти, що «підтримували» рух за права чорношкірих американців, агітували «не голосувати за Гілларі як за менше з двох зол». United Muslims of America закликали не підтримувати Клінтон, бо вона «хоче продовжити війну в Іраку». Рух проти штучного інтелекту Stop A.I. виходив із постами на кшталт «Гілларі Клінтон вчинила шахрайство з виборцями під час з’їзду демократів у Айові».
Проєкт «Лахта» не обмежувався онлайн-заходами. Пропагандисти із рф закликали американців, які підтримували Трампа, виходити на мітинги. Перший мітинг називався «Марш за Трампа» і відбувся 25 червня 2016 року. Другий, «Геть Гілларі», пройшов 23 липня 2016 року. Згодом росіяни інспірували серію протрампівських мітингів у Флориді, Нью-Йорку та Пенсільванії.
Врешті-решт Трамп виграв. Але робота «АІД» на цьому не закінчилася. 12 листопада в рамках проєкту були організовані два мітинги у Нью-Йорку: один підтримував Трампа, інший пройшов під гаслом «Трамп — НЕ мій президент».
Вплив «Лахти» на президентську кампанію у США у 2020 році був меншим. Та концепти ті самі: посіяти розбрат, очорнити кандидата від демократів, переобрати Трампа.
У 2019 році Meta, материнська компанія Facebook та Instagram, повідомила про знешкодження мережі, ймовірно пов’язаної з «Агентством Інтернет-досліджень». Спеціалісти Meta видалили 50 облікових записів Instagram і один у Facebook. Понад 240 тисяч акаунтів, переважна більшість з яких була американцями, стежили за видаленими сторінками в Instagram.
Видалені сторінки діяли класичним для «АІД» методом: провокували дискусії на суперечливі та чуттєві для американців теми. Обговорювалися вибори в США, екологія, расова напруженість, ЛГБТК+, консерватизм і лібералізм.
Напередодні виборів Сенат розслідував роботу сина Байдена, Хантера, в українській газовидобувній компанії Burisma. росіяни запустили конспірологічну теорію, яка звинувачувала Джо Байдена у спробі звільнити Генерального прокурора України, щоби той не розслідував справу Хантера. Для підтримки теорії залучили навіть українського нардепа Андрія Деркача: він, як виявилося згодом, працював на російську розвідку.
До виборів росія запустила кілька додаткових вебсайтів, на кшталт Strategic Culture Foundation, Global Research і SouthFront. Вони розповсюджували чутки й дезінформацію, збираючи мільйони переглядів. Але кампанія російського впливу 2020 року все ж була менш активною, ніж у 2016-му. Трамп програв, Байден переміг.
Спроби росіян вплинути на президентські вибори в США у 2024 році вже почалися. кремль намагається поглибити політичну поляризацію в країні, використовуючи перевірені часом засоби. Це фальшиві акаунти в Facebook чи X, сайти з дезінформацією, а також нові: діпфейкові аудіо та канали в Telegram.
Історія власника Telegram, Павла Дурова,схожа на сценарій голлівудського фільму. Геніальний студент із російського санкт-петербурга заснував стартап «Вконтактє», який швидко став головною соцмережею країн колишнього срср.
Павло чудово розумів, що потрібно мешканцям Східної Європи, та інтегрував це у «Вконтактє». У соцмережі були мільйони піратських аудіозаписів і фільмів, які майже не модерувалися, сотні тисяч пабліків і спільнот, присвячених усьому на світі: від зустрічей однокласників до обговорень артхаусних фільмів. Дуров став мільйонером і меценатом, виступав за свободу слова, а також привертав скандальну увагу, запускаючи в перехожих з вікна офісу літачки з купюр.
Аж раптом у 2011 році російська федеральна служба безпеки наказала «Вконтактє» видалити кілька сторінок, пов’язаних з опозицією. Дуров гордо відмовився й опублікував на особистій сторінці фото собаки, що показує язик. Прокуратура надіслала директору соцмережі повістку, яку той проігнорував.
Під двері зйомної квартири Дурова прийшов російський спецпідрозділ, і Павло нібито хотів написати брату, але зрозумів, що не має захищених каналів комунікації. Так, за легендою, народився хмарний месенджер Telegram. Немає жодних доказів, що історія зі спецназом під дверима квартири дійсно була, — але вона підкріпила імідж Дурова як борця з системою. Навколо неї побудував маркетингову стратегію Telegram.
Згодом Дуров продав долю у «Вконтактє» і виїхав з росії. Він розвивав Telegram: месенджер швидко зростав, отримував нові функції: групові чати, відеодзвінки, публічні канали, реакції.
У Telegram рекламувалася насамперед його «захищеність». Дуров розповідав, що конфіденційність спілкування забезпечує криптографічний протокол MTProto, який шифрує дані користувачів. Павло обіцяв, що компанія ніколи не видаватиме даних користувачів спецслужбам. Telegram навіть організував кілька хакатонів, пропонуючи всім охочим зламати месенджер і отримати винагороду.
«Дуров постійно маніпулював, приписуючи месенджеру статус “захищеності”. Якщо порівнювати Telegram з “Однокласниками” та “Вконтактє”, які на 100% контролюються фсб, Telegram дійсно видається менш вразливим — адже Дуров і його команда сидять не в санкт-петербурзі, а в Дубаї. У 2024 році західні месенджери за визначенням мають захищений обмін повідомленнями через наскрізне шифрування end-to-end encryption. Це унеможливлює їх перехоплення ззовні. А Telegram за визначенням працює у форматі незахищеного зв’язку: дані на серверах зберігаються у зашифрованому вигляді, а сервери є й на території росії.
Інша проблема Telegram — його вихідний код не є відкритим публічно, серверна частина залишається “чорною дірою”. Спільнота фахівців із кібербезпеки не може провести зовнішній аудит на предмет вразливостей. Це дало б розуміння, чи зашиті в код небезпечні бекдори, і чи є точки входу зловмисників або спецслужб», — оцінює захищеність месенджера Віталій Мороз, консультант із цифрових технологій eQualitie.
Перші сто тисяч користувачів прийшли в Telegram із країн Перської затоки. У жовтні 2013 року популярний арабський блогер Халед прорекламував месенджер в акаунті в Х — і за кілька днів аудиторія Telegram зросла до 100 000 користувачів. Користувачі з Саудівської Аравії, де порнографія під суворою забороною, почали створювати невеликі порномедіа, канали на 100–200 людей.
Дуров рекламував «захищеність» свого дітища і протиставляв його конкурентам, що з’явилися раніше: Whatsapp і Viber. У 2014 році в Ірані заблокували Viber — і поступово 20 мільйонів місцевих жителів емігрували в Telegram. Політики створили там осередки — і відео колишнього президента Мохаммада Хатамі з закликом голосувати на парламентських виборах подивилися понад пів мільйона людей. Іранським ЗМІ було заборонено цитувати й знімати Хатамі через його участь у протестах 2009 року. Коаліція, за яку агітував Хатамі, виграла парламентські вибори 2016 року.
Широкий функціонал, анонімність і простота реєстрації залучили в Telegram не лише звичайних користувачів, але й злочинців усього світу. Наркотики, піратський контент, зброя, порнографія — все, заради чого раніше треба було лізти в недоброзичливий для новачків Darknet, тепер є на відстані пошукового запиту в Telegram.
Злочинцям стали у пригоді й відмова Дурова у співпраці з представниками влади, і додаткові налаштування приватності. Навіть коли наркоторговців із Сінгапуру затримували правоохоронці, злочинці могли швидко видалити листування з клієнтами. Сам Telegram із часом переїхав до Об’єднаних Еміратів. Штаб-квартиру, за чутками, розмістили у вільній економічній зоні Dubai Media City.
Паралельно в Telegram приходили російські медіа — спочатку ті, що не були підконтрольні державі. Їхні сайти в росії блокували, на журналістів заводили кримінальні справи, а от месенджер Дурова обіцяв їм повну свободу дій. Тож там відкривали представництва опозиційні кремлю політики й громадські рухи.
Наприкінці 2016 року в адміністрації президента росії шукали «щура». Чиновники зливали журналістам інформацію та намагалися простежити: чи не з’явиться вона згодом у каналі з політичними інсайдами «Незигарь».
Не факт, що «Незигарь» був першим анонімним каналом в росії, який писав про «інсайди» російської політики, але у 2016 році він точно став найпомітнішим. Назва відсилала до Михайла Зигаря, журналіста з «президентського пулу». Сам Михайло, як міг, відхрещувався від каналу. Інформацію з «Незигаря» обговорювали у владних кабінетах і на кухнях, тексти цитували загальнодержавні телеканали.
Зрештою у кремлі дійшли до висновку, що жодні інсайдери за каналом не стояли. Всю «аналітику» автори брали із загальнодоступних ресурсів і переробляли під формат Telegram. російська машина пропаганди висновки зробила: треба створювати власні канали.
Курувати перший пул каналів доручили Христині Потупчик, колишній прессекретарці прокремлівського руху «Наші». Вона створила не один канал з інсайдами, а цілу мережу. Слідом за Потупчик ще одну мережу створив «Фонд розвитку громадянського суспільства». Анонімні канали з недолугими назвами стали не лише інструментом впливу, але й бізнесом. За те, аби додати чи прибрати певний пост, зацікавлені люди готові були платити великі гроші.
В Україну бум Telegram-каналів прийшовся на 2017 рік. Після того, як президент Петро Порошенко наклав санкції на «Вконтактє», саме в Telegram мігрували великі пабліки.
«російське вторгнення в український сегмент Telegram датується 2018–2019 роками. Тоді одномоментно було створено 15 нібито “українських” анонімних каналів. “Легитимный”, “Резидент”, “Шептун” позиціонували себе як наближених до владних кіл в Україні. А двигуном популяризації невідомих пабліків стали російські прокремлівські канали: вони розкручувати їх через цитування із запалом, гідним здивування», — згадує Віталій Мороз.
Анонімні канали, що фокусуються на політиці, активізувалися напередодні президентських і парламентських виборів у 2019 році. «Легитимный», «Джокер», «ЗеРада», «Картель», «Резидент», «Темний лицар» рясніли чутками з Офісу президента й Верховної Ради. Іноді «інсайди» справджувалися, іноді — були занадто абстрактні. Канали часто поширювали пости прокремлівських діячів на кшталт Анатолія Шарія, а дописи «Темного лицаря» чи «Легитимного» репостили нардепи Дубінський, Бужанський і Гетманцев.
Уранці 1 лютого 2021 року Служба безпеки України покликала харківських журналістів на брифінг. На пресконференції оголосили, що «Легитимный», «Резидент», «Картель», «Сплетница», «Чорний квартал», «Политический расклад», «Нетипичное Запорожье», «Тремпель Харьков», «Одесский фраер», «Днепр live», «Николаев live», «Херсон live» працювали на спецслужби рф.
«Інсайди» з української політики публікували не депутати-правдолюби, а жителі Харкова та Одеси, що працювали на 85-й головний центр спеціальної служби головного управління генерального штабу збройних сил рф.
«За допомогою будь-якої форми неавтентичної та контрольованої чи симульованої поведінки на платформі росіяни намагаються вплинути на публікації, думки та дії реальних людей, лідерів думок, медіа. У хід іде все: від найпримітивніших ботів-коментаторів до величезної мережі власних агентів впливу й каналів», — коментує Юлія Дукач, кандидатка соціологічних наук, керівниця проєкту дослідження дезінформації в Texty.org.ua.
Юлія наводить кілька прикладів, чому платформа стала популярною у пропагандистів і агентів впливу:
- У Telegram можна купити ботів для інших соцмереж. Нещодавно вийшло дослідження DFRLab про китайських спамботів, які атакують китайську опозицію в Х.
- У Telegram можна найняти людей на антиукраїнські акції на кшталт підпалу машин чи для малювання антивоєнних графіті.
- У Telegram можна створити величезні мережі каналів на будь-який смак. Зараз росіяни переважно орієнтуються на маленькі групи та «бульбашки».
- Можна викрасти чуже ім’я та вести під ним фейковий канал — і ніякої відповідальності за це не буде.
«Відтак головна задача росіян — загнати якнайбільше користувачів на платформу. Саме тому в інших соцмережах, де є модерація, російські профілі намагаються перенаправити юзерів в Telegram. Канал точно не буде заблокований, на відміну від Youtube чи TikTok, які намагаються протидіяти інфокампаніям», — додає Дукач.
Від початку повномасштабної агресії росії проти України Telegram-канали стали для багатьох українців ледь не основним джерелом інформації. Деякі з каналів публікували життєво важливо інформацію про ракетну небезпеку чи рух російських військ. Інші — дискредитували українську владу, намагалися вселити зневіру в українців.
Маріонеткові окупаційні «адміністрації» заводили в месенджері «представництва». Паралельно у Telegram створювали офіційні акаунти українські посадовці. Месенджер став вікном на лінію бойового зіткнення: і проукраїнські моніторингові канали, і російські Z-воєнкори майже в реальному часі повідомляли про хід бойових дій.
Telegram використовують як інструмент політичного впливу не лише на пострадянському просторі, і не завжди за лаштунками — проросійські ляльковики. Президентські вибори у Бразилії в 2018 році супроводжувала масштабна кампанія з дезінформації у WhatsApp і Telegram. На дострокових виборах в Іспанії у 2019-му політики зосередили зусилля на платформі, аби наблизитися і мобілізувати виборців.
Антиурядові активісти та дисиденти з Ірану, Білорусі, Гонконгу та росії використовували месенджер для координації протестних рухів. Telegram вбудував нові можливості обходити блокування, чим допомагав обходити інтернет-цензуру в цих країнах. Водночас у Білорусі під час мирних демонстрацій 2020–2021 року влада створила низьку підконтрольних каналів, які транслювали офіційну позицію режиму Лукашенка.
«Найбільша зручність Telegram для інформаційних операцій — відсутність модерації та активної співпраці з урядами держав, за рідкими виключеннями. Там, де є подібна співпраця, зазвичай вона стосується протидії тероризму, а не дезінформації. Можна легко створювати анонімні акаунти, анонімно вести канали, купляти сотні ботів і при цьому для користувачів зберігати ілюзію, що вони самі контролюють інформацію, яку споживають: адже стрічка побудована на підписках, а не алгоритмах рекомендацій. Є й технічні переваги: Telegram нормально працює навіть за слабкого інтернету. А ще юзери можуть необмежено багато, приватно й безкоштовно завантажувати великі файли. Відтак платформа легко стає каналом поширення насильницького контенту чи архівом відео Соловйова, заблокованого в Youtube», — додає Дукач.
Ультраправі всього світу обирають Telegram основною платформою для спілкування. Британський «Інститут за стратегічний діалог» дослідив, що після вбивства ножем трьох дівчат у Саутпорті в липні 2024 року саме в цьому месенджері поширювалися теорії змови та координувались атаки на мігрантів. Дарма що підозрюваний у вбивстві народився в Уельсі: прихильники «переваги білої раси» закликали виходити на бунт проти мігрантів і мусульман і підпалювати їхні домівки. Радикали також обмінювались порадами, як не попастися поліції.
Telegram став рятівною гаванню для тих, кого не хочуть бачити в інших соціальних мережах. Уранці 6 січня 2021 року президент США Трамп написав у своєму акаунті в Х «Get smart Republicans. FIGHT!». Згодом Трамп кілька разів закликав натовп прихильників не миритися з поразкою та «прогулятися до Капітолія». Того дня сотні трампістів увірвалися в будівлю Конгресу США. Одна людина загинула під час штурму, сотні отримали поранення.
Х, Facebook, Instagram, YouTube, вебслужби Amazon, Snapchat, Reddit, Twitch та інші компанії, реагуючи на події в Капітолії, оголосили Трампа і його прихильників персонами нон грата. Вони забанили або суттєво обмежили функції цих акаунтів. Натомість де зустріли трампістів із розкритими обіймами? У Telegram.
За даними аналітичної компанії Sensor Tower, додаток став другим за кількістю завантажень в App Store США. 12 січня Telegram відзвітував про зростання аудиторії на 25 мільйонів користувачів за три доби. У месенджері на новоприбулих вже чекали прибічники теорії змови QAnon, ультраправі Proud Boys та інші маргінальні групи.
Дизайн Telegram, широкий функціонал, анонімність і політика антицензури та майже повна відсутність модерації роблять його ідеальним застосунком для тих, хто хоче організовувати діяльність якомога далі від сторонніх очей.
«Не варто очікувати, що Telegram стане каналом дезінформування широких верств американського суспільства. Водночас саме Telegram-осередки американських ультраправих є точкою входу для усіх російських дезінформаційних наративів. У Telegram легко формуються інформаційні бульбашки, тож росіянам досить поступово просувати серед цих груп, які й так мають конспірологічне мислення, наративи про “небезпеку” приходу до влади Камали Гарріс, критику політики Джо Байдена та інші корисні для влади рф наративи, які впливатимуть на результат виборчої кампанії. Небезпечно, що ультраправі мають схильність швидко радикалізуватися. Як ми вже знаємо з прикладу Великої Британії, саме в Telegram радикальні ультраправі угруповання під дбайливим керівництвом російських спецслужб можуть розробляти нові “походи на Капітолій” або інші заходи дестабілізації американського суспільства. Це може статися і під час виборчої кампанії, і після її завершення», — коментує Ольга Снопок, аналітикиня цифрових платформ Громадянської мережі «ОПОРА».
Спільне дослідження вчених з Німеччини, Швейцарії, Великої Британії та США демонструє: коли членів екстремістських спільнот банять у соціальних мережах і платформах, вони мігрують у Telegram. Там вони перегруповуються та стають «більш токсичними й радикальними». росіянам, як і у 2020 році, не потрібно буде вигадувати нічого нового на президентських виборах в США — лише підживлювати через Telegram конспірологічні теорії трампістів і спонукати їх до радикальних дій.
Попри те, що Telegram не застосовує алгоритмічну стрічку новин, як X чи продукти Meta, дезінформація в ньому поширюється ще простіше. Фейкові новини, дезінформація, заклики до насилля циркулюють у тематичних групах — і немає шансу, що користувач отримає контент з альтернативною думкою.
«У Telegram платформа не має жодного впливу на вибір користувачів, а отже, в такій “архітектурі” користувач обиратиме лише контент, який йому подобається та відповідає його поглядам. Із часом він споживатиме той контент все більше, буде підписуватись на різні видання або лідерів думок, спілкуватися з однодумцями. Зрештою користувач потрапляє в закриту спільноту, дослідники називають це echo chamber або filter bubble. Йому здається, що всі навколо думають так само, як він. У цій закритій спільноті людям набагато легше радикалізуватися, дійти до створення конспірологічних теорій і домовлятися, наприклад, про проведення протестної акції під урядовими будівлями. Оскільки в Telegram практично немає модерування контенту, там набагато легше виникають канали із дезінформаційним наповненням, їх важче відстежити. Такі канали формують навколо себе закриту до нових думок спільноту. Варто пам’ятати: Telegram — соціальна мережа, не заблокована у росії, вона активно там використовується. Сусідство з росіянами на одній платформі посилює всі інші ризики. Це використання ІПСО, ботів та інші способи рф втручатися в інформаційний простір і закладати в голови людей корисні для себе ідеї», — додає Ольга Снопок.
Єдиний потенційний механізм вийти за межі «бульбашки підписок» — розділ «схожі канали», але й він рекомендує ресурси, які ймовірніше сподобаються користувачу.
У Telegram можна бути більш радикальним у висловлюваннях — адже будь-яке повідомлення можна видалити у себе і співрозмовника. російська пропаганда це знає, і саме тому значні зусилля вкладає в англомовний сегмент. Месенджер перетворився на нервовий центр фейків і маніпуляцій, звідки вони розходяться іншими соцмережами.
Чутки про зв’язок України із замахом на прем’єра Словаччини Роберта Фіцо миттєво заполонили канали та залишилися там попри спростування від уряду країни. А в Сербії месенджер став головним джерелом проросійської агітації та фейків про війну в Україні.
російські спецслужби використовують месенджер для вербування дрібних злочинців, які проводять диверсії в Європі. Аудиторія сітки з 800 прокремлівських каналів, орієнтованих на Європу та США, сягає 15,7 мільйона користувачів.
Після російського втручання у вибори, влада і технологічні гіганти зробили висновки. Facebook зробив політичну рекламу більш прозорою і дозволив усім переглядати, з якої країни адмініструють сторінку. Компанія суворіше модерує контент, що розміщують користувачі, та швидше реагує на дезінформаційні кампанії. У 2024 році Meta видалила сотні Facebook-акаунтів, пов’язаних з операціями впливу Китаю, Ізраїлю, Ірану, росії. Деякі з них використовували штучний інтелект для створення фейків.
Навіть Х, який з купівлею Ілоном Маском став значно комфортнішим місцем для пропагандистів, додав Community notes, нотатки, що додають до твітів контекст.
Правоохоронці США наразі розглядають кремль як «головну загрозу» безпеці президентських виборів у США в 2024 році. Цілі росії, за словами керівниці національної розвідки Авріл Хейнс, «включають підрив довіри до демократичних інститутів США, загострення соціально-політичного розколу в Сполучених Штатах і приниження підтримки Заходом України».
Але Telegram все ще залишається поза увагою правоохоронців США. У травні 2024 в месенджері стало вірусним відео, яке показувало «роботу фабрики інтернет-тролів в Україні, що працює на перемогу Байдена». Знайомий рівень злої іронічності? Компанія Microsoft заявила, що за кампанією може стояти угрупування Storm-1516, до якого входять ветерани «Агентства інтернет-досліджень».
То може, просто заблокувати Telegram в США? Багато хто пробував, і дехто робив це успішно: наприклад, Китай і Іран. Заблокувати Telegram на національному рівні можна за допомогою провайдерів і операторів зв’язку за IP-адресами. Віталій Мороз зауважує, що це може бути складним завданням з огляду на динамічні IP Telegram.
Дивна історія якось сталася з блокуванням месенджера в росії. ФСБ начебто намагалася змусити Дурова надати доступ до листування користувачів. Павло у звичній йому манері відмовився, тоді російський суд постановив заблокувати Telegram.
16 квітня 2018 року російська влада почала блокувати IP-адреси, які використовував месенджер. Від цього постраждав доступ до багатьох російських онлайн-сервісів, державних сайтів і навіть Google, але Telegram продовжив працювати. Через два роки безрезультативних блокувань російська влада раптово зняла обмеження.
Юлія Дукач радить споживачам простий спосіб протидії Telegram: не використовувати його. Держава та неурядові організації мають інформувати людей про небезпеки немодерованих або слабко модерованих платформ на кшталт Telegram або Х, а також підтримувати незалежні розслідування контенту та профілів. Не варто легітимізувати Telegram, створюючи офіційні канали інституцій чи політичних діячів. Натомість краще пропонувати більш захищені та безпечні альтернативи для комунікації.
«Громадський сектор може власним прикладом показувати, що використання Telegram, який має зв’язки з росією, — це не ок. До прикладу, торік “ОПОРА” та декілька інших організацій публічно оголосили про відмову від використання цієї платформи. Це стимулювало обговорення небезпек Telegram усередині громадського сектору та серед інших користувачів соціальних мереж, що несе певну просвітницьку функцію. Понад те, громадський сектор може проводити власні розслідування та пояснювати на основі фактів і прикладів, чому Telegram — небезпечна платформа», — резюмує Ольга Снопок.
Матеріал був опублікований на замовлення «Центру демократії та верховенства права».
