Засилля російської пропаганди в мережі, ретельно сплановані ворожі інформаційно-психологічні операції та фейки — це те, за допомогою чого росія намагається перемогти Україну в інформаційному полі.
За час повномасштабного вторгнення в Україні з’явилося чимало безплатних ресурсів і освітніх курсів, де всі охочі можуть удосконалити свої знання з медіаграмотності та інформаційної гігієни. У новому випуску подкасту Public Talk ведучі Марія Малєвська й Сашко Бринза аналізували навчальні програми з медіаграмотності, які є у вільному доступі в мережі.
Навчання медіаграмотності — важливе завдання для перемоги
В Україні є чимало навчальних програм і громадських ініціатив, які навчають людей медіаграмотності. Аудиторія у таких навчальних курсів і відеороликів у ютубі різна — від школярів до держслужбовців. Для широкого загалу працює ініціатива «Як не стати овочем» письменниці та комунікаційниці Оксани Мороз. Команда цієї ініціативи записує просвітницькі відео у ютубі, тиктоку та фейсбуку. Крім того, письменниця підготувала навчальні курси власного авторства. Експерти ініціативи «Як не стати овочем» охоплюють чимало — від карт таро до вкидів про наступ росіян і вимкнення електрики. Автори цього каналу часто записують інтерв’ю з представником ГУР Андрієм Юсовим, у яких обговорюють тему наступів росіян з інформаційного погляду. Нещодавно на каналі з’явилося відео під назвою «Як нам роками нав’язували міт про єдиний народ».
Освітні програми — у вільному доступі
На ютуб-каналі «Суспільне. Культура» культурологиня Маріам Найєм і літературознавиця Валентина Сотникова ведуть подкаст «Деколонізаторки». Авторки обговорюють травми, стереотипи й комплекси, які різні імперії нав’язували своїм колоніям, зокрема й нав’язані українцям росією.
На освітній платформі Prometheus розміщено безплатний курс із медіаграмотності, на якому фахівці навчають, як не піддаватися маніпуляціям. Навчатися можна у зручний час, навіть із телефона. Це невеликий базовий курс, за допомогою якого ази медіаграмотності може отримати будь-хто. До речі, однією з розробниць цього курсу стала Ірина Цибух, менеджерка «Суспільного» й медикиня «Госпітальєрів», яка загинула на Харківщині в кінці травня 2024 року.
У «Дії» можна переглянути серіал про фейки
Для любителів інших форматів на ресурсі «Дія. Освіта» онлайн-курс із медіаграмотності можна пройти у форматі освітнього серіалу. А національний проєкт із медіаграмотності «Фільтр», заснований Міністерством культури та інформаційної політики України у 2021 році, подає матеріали з медіаграмотності в ігровій формі. Крім того, на сайті та в соцмережах проєкту розміщено прикладні навчальні матеріали.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну 2022 року компанія Molfar створила OSINT-спільноту. Наразі частина команди Molfar повністю присвятила себе воєнним розслідуванням, спростуванню пропаганди, ідентифікації воєнних злочинців і геопросторовій розвідці. Лектори команди Molfar проводять тренінги з OSINT (Open-source intelligence, розвідки на основі відкритих джерел) для студентів Національної академії Служби безпеки України, штатних фахівців СБУ, оперативників Державної прикордонної служби, представників Міністерства оборони й деяких недержавних громадських фондів із навчання цивільних.
«НотаЄнота» в ігровій формі розповідає про фейки
Центр протидії дезінформації при РНБО випускає програму «ДезінFAKEція» на ютуб-каналі. У відео фахівці центру проводять огляд фейків і вкидів за тиждень. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко веде власні ютуб- і телеграм-канали, де також розвінчує російські фейки. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, створений 2021 року при Міністерстві культури та інформаційної політики України, також веде телеграм-канал Spravdi, у якому системно спростовує фейки росіян.
Для школярів і педагогів у доступній формі про маніпуляції розповідають автори гри «НотаЄнота». Це авторський проєкт Альони Романюк, викладачки Інституту журналістики Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка. Вона також є фактчекеркою, засновницею та головною редакторкою проєкту «По той бік новин», де розвінчують вкиди російсько-української війни. У грі «НотаЄнота» — 1 250 завдань, кожне з яких розроблено на основі фейків і маніпуляцій. Завдання містять у собі запитання, відповідь і пояснення. Нині вже понад 70 тисяч учасників зіграли в цю гру — це школярі, учителі, директори, викладачі, психологи, журналісти, поліціянти та працівники органів місцевого самоврядування.
На радіо й телебаченні також навчають, як відрізняти фейки від новин
«Українське радіо» випускає програму «русскій фейк: стукіт з дна», у якій експерт ресурсу «Детектор медіа» Вадим Міський викриває російські фейки.
«Поки російські війська прагнуть нас знищити фізично, кремлівські фейки намагаються зламати наш дух і волю до спротиву. Знати фейки в обличчя — це бути озброєними в інформаційній війні», — переконаний ведучий проєкту.
На телеканалі ICTV із 2014 року виходить проєкт «Антизомбі», на каналі «2+2» — програма «Обережно: фейк». Випуски, у яких телевізійники розвінчують російські фейки, можна переглянути на ютуб-каналах телеканалів.
Тих, хто цікавиться темою, експерти закликають читати книжки
Тим, хто хоче ґрунтовно вивчити питання інформгігієни, експерти радять звертатися до книжок. Їх на книжковому ринку чимало. Зокрема, Оксана Мороз у книжці «Як не стати овочем. Інструкція з виживання в інфопросторі» на простих прикладах показує, як інформаційне поле трансформує нас, змінює наші думки, поведінку й життя.
А Пітер Сінґер і Емерсон Брукінґ у своїй праці «Війна лайків. Зброя в руках соціальних мереж» знайомлять читача з тим, як найвідоміші соцмережі перетворилися на зброю в сучасному світі. Автори витратили п’ять років, щоби провести ґрунтовне дослідження розвитку інтернету, найвідоміших соцмереж сьогодення та процесу перетворення їх на зброю в сучасному світі.
У новій книжці «Як виграти інформаційну війну» професор Інституту глобальних питань Лондонської школи економіки Пітер Померанцев, який працював і жив у росії, розповідає про британського журналіста, що під час Другої світової війни керував урядовою антигітлерівською інформаційною кампанією.
За допомогою брехні нами маніпулюють
А Джонатан Гейбер у книжці «Критичне мислення» стверджує: «Наша нездатність оцінювати інформацію у незліченних кишенькових александрійських бібліотеках із погляду її правдивості й надійності означає, що ми з великою ймовірністю можемо повірити неправдивій інформації та дійти неправильних висновків на підставі “фактів”, які можуть згодовувати нам ті, хто досить розуміється на недоліках людського мислення, щоб нами маніпулювати».
В інформаційній війні вкрай важливе питання не що читати, а що не читати, що не дивитись і чому не вірити. Тож не варто читати анонімні телеграм-канали, не варто вірити анонімним джерелам інформації. Потрібно дбати про свою медіаграмотність, тим паче, що можливостей для безплатного навчання — чимало. Головне — бажання.
Ворог продовжує свої ІПсО
Співзасновник Харківського антикорупційного центру Євген Лісічкін розповів, що російські пропагандисти й далі атакують українців в інформаційному полі. Зокрема, за словами антикорупціонера, після того як у росіян не вдався наступ на півночі Харківщини, який розпочався у травні цього року, ворожа пропаганда в останні тижні значно менше стала приділяти увагу цій темі.
Ворожі пропагандисти знову повернули дезінформацію та фейки у сферу мобілізаційного кейсу для виправдання воєнних злочинів окупантів. Будь-який обстріл цивільного об’єкта в Харкові й області супроводжується бездоказовими підписами, що влучили по скупченню військовослужбовців Збройних сил України або іноземних військових добровольців.
росіяни завчасно виправдовують свої майбутні злочини
Також поширеними стали і превентивні фейки, коли росіяни в пабліках почали називати адреси житлових комплексів, супермаркетів, гімназій, лікарень і шкіл, де начебто зосереджено війська ЗСУ та склади боєприпасів, але знову ж без будь-яких фото- й відеодоказів.
Так само виправдовували й убивство трьох людей і поранення понад 50 осіб у минулу суботу, 22 червня, на проспекті Гагаріна в Харкові. Терористичний акт, коли авіабомби прилетіли по цивільних автівках і громадському транспорту, назвали атакою на шпиталі МВС.
Також проросійські телеграм-канали повідомляють, що на Харківщині зросла кількість людей, які підриваються на мінах через нібито хаотичне мінування територій українськими військовослужбовцями. Це відверта дезінформація. роспропаганда поширює ці повідомлення з посиланням на пропагандиста так званої лнр Андрія Марочка.
Тож попри велику кількість ресурсів, залучених в Україні для розвінчування ворожих фейків, попри можливості навчитися відрізняти ІПсО і пропаганду від справжніх новин, українці й далі поширюють проросійські наративи. російські пропагандисти не залишають своїх спроб атакувати українців не тільки ракетами, але й відвертою брехнею. І від нас залежить, чи бездумно споживати російську пропаганду, чи не піддаватися їй, навчившись медіаграмотності.
