Вперше Генрі Марш приїхав в Україну на початку 90-х і майже одразу взявся навчати медиків, проводити операції і сприяти реформам у медицині. Документальний фільм ВВС про його роботу в Україні «The English Surgeon» (2010) отримав премію «Еммі». Ми ж зустрілись із відомим нейрохірургом на Х Львівському медіафорумі і поговорили про його любов до України, про реформи медицини і про його захват від стійкості українців.
Якими є ваші враження про Україну? Коли ви вперше сюди приїхали — і зараз.
Я не був в Одесі з початку широкомасштабного вторгнення, не був на Сході. Моя дружина сходить із розуму від тривожності, навіть коли я відвідую Київ і Львів. Я не хочу хвилювати її зайвий раз, тому був лише у столиці та в місті Лева. У жовтні в Києві я чув приліт ракети: можна сказати, маю невеличкий досвід війни.
Особливо дивно для мене, що життя відбувається як завжди. Якщо придивитися глибше, лише тоді можна оцінити всю серйозність ситуації. Торік оптимізму щодо контрнаступу було багато, але зараз його немає. росія виглядає сильнішою, і нема кінця-краю цьому. Тому зараз це дуже серйозно. Десятки тисяч людей убито. Цього ранку я був у реабілітаційному центрі Superhumans і захоплююся, яким висококласним його зробили. Але бачити таку велику кількість чоловіків без кінцівок — для чого? Чому? Заради парочки дурних імперіалістів у кремлі? Це жахливо.
Зауважу, що з початку війни, із 2014 року, стійкість і рішучість, які демонструють українці, — неймовірні. Ще одна абсолютно унікальна річ — волонтерський рух. Стільки людей віддають гроші, плетуть сітки — це фантастично! Я відвідав !FESTrepublic, клуб у Львові, де плетуть сітки, роблять дрони. Держава має проблеми з грошима, а волонтери в Україні роблять просто нереальні речі.
В якомусь сенсі я очікував подібного, бо трошки розумію, знаю Україну та українців, приїжджаю сюди стільки років. Я бачу неймовірну кількість видатних людей тут. Традиція незалежності в Україні неймовірно сильна. Британці сказали б, що це кляте божевілля, упертість, індивідуалізм, які не зважають ні на що.
Це прям вражає!
Чи ви хотіли би повернутися в Україну і, можливо, відвідати Харків?
Дружина не дозволяє, маю звертати увагу на її почуття. Але я хочу приїхати, не маю якихось пересторог.
Я насправді не особливий. Маю впевненість: якщо поряд буде ракетний удар, я буду наляканий, як всі інші люди. Та насправді статистична вірогідність такого не надто велика. Я катаюся на велосипеді у Лондоні в живому русі машин і, можливо, це десь так само небезпечно, як і ракети. Весь ризик відносний. Я б хотів побувати у Харкові, але я не можу дозволити цьому впливати на моє сімейне життя. Перший раз, коли я приїхав в Україну після початку вторгнення, я зробив вигляд, що я був лише у Польщі. Пізніше вона дізналась і я більше не можу брехати про це. Я маю казати їй правду.
Я знаю, що ви брали участь у становленні нашої медицини. Що ви думаєте про медичну реформу? Чи могли б ви назвати її прогресом? Що можна покращити?
Я б сказав, два кроки вперед, один назад. Україна нині країна невисокої рівності. Варто лише побувати у маленьких містечках, де лікарні не укомплектовані на високому рівні. Утім, деякі з них добре підготовлені до прийому пацієнтів.
Маємо велику проблему з якістю навчання студентів і медиків після університету.
Додамо корупцію, коли пацієнти в державних клініках часом мають занести лікарю грошей. Я думаю, ми маємо прийняти цей момент, бо медики не отримують гідну оплату праці. Це неприємно, тимчасово — але як є. Мене турбує, що в медичних університетах досі є величезна проблема: студенти можуть дати взятку, аби скласти екзамен. І на етапі післядипломної освіти ти маєш заплатити гроші, щоби потрапити у бажане відділення. Цей вид корупції я вважаю дуже поганим. Жити у суспільстві, де життя залежить від навичок лікаря, — а ти лікар, який не вивчав дослідження, бо заплатив за екзамен. Це дуже погано.
Що ви любите в Україні? Я не кажу про людей, саме міста й місця.
Львів — одне з улюблених міст в Україні. Ба більше, це одне з улюблених міст Європи. Особливо з початку пандемії та війни, оскільки туристи зникли і вже не так багато людей. Київ дуже подобається. Поділ прекрасний, чудовий вид на Дніпро. Це величезне місто. Багато років тому я був у Криму. Півострів неймовірно красивий, береги і море, але я більше насолоджуюсь Карпатами. Я був у Кам’янці-Подільському. В Україні є величезна кількість гарних історичних місць. Після закінчення війни в Україні існуватиме величезний потенціал для розвитку туризму. Албанія як приклад, я знаю її добре, бо працював там багато років. Зараз вони живуть дуже добре як туристична країна з туристичною економікою.
Ми самі з міста, яке постійно перебуває під ворожими ударами. Може, ви маєте пару слів для нас. Багато людей, яких я знаю, захоплюються вашими книгами і тим, що ви зробили для України. Можливо, ви хотіли б їм щось сказати.
Є таке слово у французькій мові, яке ми цитуємо: courage. Сміливість. Будьте сміливими. Відважними. Нехай вам щастить! Єднайтеся, будьте сміливими.
Українці сильні, щиро кажу. Ми маємо бути оптимістичними. Я не можу повірити в те, що росія переможе. Не вірю в це. Вочевидь, є сумніви щодо Луганську і Донецьку. Чи поверне Україна ту землю? Немає ясності. Теж саме і з Кримом. Але я маю непохитну впевненість, що Україна виживе і стане сильною державою з верховенством права та громадянським суспільством. Це важка робота, надскладна. Наслідком війни має бути успішна Україна, успішне демократичне громадянське суспільство.
Україна — це смертельна загроза для путінської клептократії.
путін загортає все навколо в обкладинку того, що ця війна — про захист слов’ян, що українці ніколи не були окремою нацією, і що Україна — лише частина росії. Усе це фігня, гра на публіку. Він просто мафіозний бос. Він злочинець, він має купу доларів. Він знає, що багато росіян не люблять його. Ще торік були протести проти путіна в росії. Саме тому він вторгнувся в Україну.Він не хоче успіху України, і це саме та причина, чому це важливо для всього світу. Тріумф путіна — це тріумф імперіалізму ХІХ сторіччя, де світовий порядок не базується на правилах. Це буде жахливий крок назад для всього світу для всього світу. Це буде перемога Китаю, Північної Кореї та Ірану з їхніми жахливими, автократичними і звірячими режимами.
