Що сталося
20 травня 2019 року в Києві пройшла інавгурація Володимира Зеленського як нового голови держави. Якби росія не почала вторгнення та в Україні не ввели воєнний стан, нині ми би готувалися до інавгурації сьомого президента.
Десь із лютого 2024 року російська пропаганда, а за нею — і політичні опоненти Зеленського почали писати, що 21 травня закінчується п’ятирічний строк повноважень президента. А значить, відтоді він втратить легітимність.
Що кажуть українські закони
103 стаття Конституції каже, що президент обирається на п’ять років і виконує повноваження до вступу на пост наступного на цій посаді. Чергові вибори проходять в останню неділю березня п’ятого року повноважень президента України.
Є виключний перелік підстав припинення повноважень президента: його добровільна відставка, неможливість виконання повноважень за станом здоров’я, імпічмент, смерть.
Стаття 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє припиняти повноваження президента, парламенту, Кабміну та низки інших державних органів. 19 стаття цього Закону забороняє проводити вибори президента під час воєнного стану.
Після того, як закінчиться воєнний стан, Рада протягом 90 днів призначить вибори президента й депутатів.
«Закон про воєнний стан — антиконституційний, вибори мали пройти у березні»
Конституція прямо каже: будь-які вибори в Україні мають бути вільними та відбуватися на основі загального, рівного і прямого виборчого права. Нині ж нереально забезпечити загальний і рівний доступ до виборчих дільниць приблизно мільйону військових і 6,5 мільйонам людей, які виїхали за кордон через війну.
До того ж виборчі дільниці майже гарантовано стануть мішенями для російських ракет і артилерії. Водночас значна частина країни окупована, і провести там вибори згідно з українськими законами неможливо.
Антиконституційність якогось закону має визначати виключно Конституційний суд України, а не коментатори в Телеграмі. Рішення суду, що Закон України «Про правовий режим воєнного стану» суперечить Конституції, не існує.
«Байдуже, це ставить під питання легітимність Зеленського»
Терміни «легітимність» і «легальність» часто плутають. Максим Суржинський, кандидат юридичних наук Інституту держави та права Національної академії наук, пояснює: легальність — це поняття, яке має юридичний характер і виражає формальну відповідність створення державних органів та їхньої діяльності закону.
Легітимність же, каже науковець, «це не формальний закон, не чітко сформульована юридична норма. Це збіг дій органів державної влади з тим, чого чекає від них суспільство. Відтак легітимність органів державної влади означає підтримку, позитивне ставлення, довіру до їхньої діяльності з боку суспільства».
Київський міжнародний інститут соціології в лютому 2024 року проводив опитування щодо потреби проводити вибори президента під час війни. За результатами дослідження, 69% опитаних вважають, що Зеленський має працювати на посаді до кінця воєнного стану.
Натомість лише 4% опитаних вважають, що воєнний стан треба призупинити для проведення виборів, 11% — що потрібно змінити закони, аби провести вибори. Ще 10% думають, що президент має скласти повноваження, а виконувати обов’язки голови держави має спікер парламенту.
Загалом, згідно із березневим опитуванням «Центру Разумкова», 59,5% респондентів негативно ставляться до загальнонаціональних виборів під час воєнного стану. Навіть серед тих, хто не довіряє президенту України, лише 37% підтримали б їх. Проти таких виборів виступила також сотня громадських організацій з усієї України.
Відтак питання про легітимність президента можна зняти: громадська думка не підтримує ідею виборів в Україні під час війни.
Читайте нас у Вайбері: посилання на канал.
