З якого віку діти можуть страждати на депресію, на що мають звертати увагу батьки, щоби зрозуміти, чи є депресія в немовляти, дошкільняти або підлітка, а також до кого потрібно звертатися по допомогу — про все це Радіо «Накипіло» розповіла психологиня та психотерапевтка в Мальтійській службі допомоги Наталія Ушакова.
Депресія буває не тільки в дорослих
У суспільстві є чимало мітів про психічне здоров’я дітей і підлітків. Один із них про те, що депресія буває тільки в дорослих. Окрім того, чимало батьків переконані, ніби діти не можуть мати психічних розладів, а якщо якісь психологічні проблеми й мають, то вони минають самі — діти їх переростають.
«З початком війни ми, звісно, змінюємо цю думку. Але дуже часто батьки впевнені, що дитина може сама перерости певні психологічні проблеми. На жаль, діти не переростають їх і в майбутньому мають проблеми із психічним здоров’ям. Так само як і дорослі, вони можуть зіткнутися з депресією чи фобіями», — пояснює психологиня.
Чим дитяча депресія відрізняється від дорослої
Депресія в дітей і підлітків має різну симптоматику — від головного болю до пасивності в поведінці й суїцидальних думок. Психологиня наголосила, що ці симптоми вкрай мінливі та змінюються, перетікаючи з одного в інший. Буває, що симптоматика депресії частково зникає, оскільки діти вміють жити тут і зараз. Тому варто стежити за типовими ознаками депресії.
Перш за все, переконана пані Наталія, дитяча депресія відрізняється від дорослої тим, що в дітей вона короткотривала, а депресивні стани дуже швидко змінюються на збудження. І на це теж треба зважати вчителям, вихователям і людям, які працюють у дитячих просторах.
Перші ознаки депресії в дітей
Коли дитина занадто зосереджена на своєму фізичному стані, акцентує, що стала слабшою, порівнює себе з іншими й водночас говорить про себе погано — це також ознаки дитячої депресії.
Наступна ознака, на яку варто звертати увагу, — це ірраціональний невмотивований страх, коли дитина, наприклад, боїться захворіти чи залишитися без їжі. Це часто можна спостерігати в дітей, які побували на окупованих територіях.
Коли варто звернутися по допомогу
Нав’язливі думки, так звані обсесії, — це також привід звернутися по допомогу до лікаря. Зазвичай депресія в дітей не виникає раптово, її появі передують супутні стани. Найчастішими такими виявами є тривога, переживання та зміни у здоров’ї. Це те, що має насторожити дорослих.
Коли дитина жаліється на відчуття жару в тілі, нестачу повітря, запаморочення, спазми в черевній порожнині і/або підвищення температури, дорослий має відразу реагувати. Крім того, варто зважати на різку зміну апетиту.
Різниця між дитячою та підлітковою депресією
Підліткова депресія має свої особливості. Також насторожити має ситуація, коли ви мали звичайного підлітка зі своїми претензіями, а потім раптом він став дуже зручним. «Я завжди наголошую, що якщо дитина стає зручною, то це вже не дзвіночок, а дзвін. Діти мають розвиватися і говорити свою думку», — переконана психологиня.
Якщо ж говорити про загальні явища, то і в дітей, і в підлітків ознаками депресії є порушення сну, зниження шкільної успішності, порушення харчової поведінки та зміна характеру поведінки. Тобто якщо дитина була спокійною та слухняною, а потім зненацька почала висловлювати свої претензії в досить некоректній формі — це привід замислитися над її психологічним станом.
Незвичайна поведінка підлітка має насторожити
Фахівчиня радить звертати увагу на дистанціювання, віддаленість і пихатість — тобто те, що не було притаманним вашій дитині. Якщо ви помітили бундючність та агресивність — незвичайні стани саме для дитини, яку знаєте, це вже привід для того, щоби звернутися до фахівця.
Варто також ураховувати, що на поведінку підлітків може впливати не тільки депресія, але й експерименти із психоактивними хімічними речовинами: наркотиками, алкоголем і навіть клеєм.
Для немовлят потрібно читати перед сном
Окремої уваги від дорослих потребують немовлята, які не можуть нам нічого розповісти, але які також можуть мати психологічні розлади.
Фахівці наголошують, що ознаками депресії в немовлят є порушення функцій травної системи, до прикладу діарея або закреп, часті зригування та порушення сну.
Крім того, насторожити має втрата контакту з батьками, тобто відсторонення погляду дитини. Зазвичай дитина шукає батьків очима, а коли раптом перестає реагувати й установлювати зоровий контакт — це вже депресія і привід звернутися до психіатра.
Криза трьох років — не депресія
Так звана криза трьох років — це завжди заперечення і завжди «я сам». Це не ознаки депресії. Але коли ви помітили в дитини, яка раніше була лідером, раптове зниження ініціативності й комунікабельності, то це підстава говорити про депресію.
Це все може супроводжуватися немотивованими сльозами, вередливістю та виявом агресії до іграшок. Окремо в дитини цього віку можуть з’явитися вияви енкопрезу чи енурезу.
«Хочу наголосити: не можна думати, що, якщо ваша дитина має такі симптоми, це вже депресія. Але це повинно вас насторожити. Із цими симптомами треба звернутися до фахівця, який протестує дитину», — порадила Наталія Ушакова. Вона переконана, що безумовна любов до дитини дасть змогу відчути депресивні стани та вчасно допомогти немовляті, дитині або підлітку. Головне ж, на думку фахівчині, — не боятися звертатися по допомогу й пам’ятати, що депресія буває не тільки в дорослих.
