У центрі Харкова відкрився заклад «Поза зоною». Назви та описи напоїв у меню його бару можуть порушувати закон України.
Розповідаємо, що сталося.
Заходять якось у бар «Приниження», «Мрія педофіла» та «Інцест». І ні, їх не забороняють за законом, а наливають відвідувачам. «Хейтерам» же цих коктейлів пропонують «В рот». Теж випити.
Це все реальні назви коктейлів в барі, який знаходиться в будівлі Харківського театру опери й балету. Чому це не смішно?
Закон України «Про рекламу»
Стаття 8 Закону України «Про рекламу» (п. 1.1) зазначає такі загальні вимоги до реклами, як заборона:
«Наводити твердження та/або зображення, які є дискримінаційними та/або розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за ознакою походження людини, її соціального чи майнового стану, віку, расової, етнічної чи національної належності, статі, сексуальної орієнтації, освіти, інвалідності, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовною ознакою, родом і характером занять, місцем проживання, за іншими ознаками, а також такими, що дискредитують товари інших осіб».
Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Чи є меню бару дискримінаційним
Однією з ознак гендерної дискримінації в рекламі є використання сексуального підтексту без приводу. І в меню, і в інтер’єрних вивісках бару сексуальний підтекст видно неозброєним оком. Як і романтизацію насильства: згадаємо коктейль «Приниження». «Культура згоди» ж у меню відсутня.
Що, крім назв, не так
Окремо зупинимося на описах коктейлів. Тут ми можемо побачити також дискримінацію за расовою ознакою. Адже в описі коктейлю «Насмоктала» творці пишуть: «легкий присмак тростини з ароматним як д… твоєї першої мулатки (закреслено) смаком маракуї та ананасом».
Як може називатися коктейль зі смаком «крижаний як серце твоєї колишньої (закреслено) та екзотичний як дівчина з Таю (закреслено) кокос, який доповнює ананас»? «Ескортниця».
А смак коктейлю «69» описують як «незабутній як зґвалтування (закреслено) смак апельсину та персику з в міру терпким післясмаком».
Чому це не про гумор
Жарти про зґвалтування — це ніколи «просто жарти». Це завжди — про реальність, в якій ми існуємо. І про нормалізацію насильства. Так, пити коктейль «Мрія педофіла» — це також про нормалізацію насильства над неповнолітніми.
Ці назви не можна назвати просто крінжем. Дискримінаційні прояви та пропаганда насильства є по-справжньому небезпечними. Адже саме в цих наративах не лише живемо ми, а й зростають діти. І приймають це за норму.
Що робити, якщо побачили таку рекламу
По-перше, не поширюйте її. Так, репости додають певного піару, яким деякі заклади навіть починають вихвалятися.
По-друге, збирайте докази. Ними можуть бути фотографії, відео та скріншоти проявів комунікації.
По-третє, пишіть звернення. Ось куди можна поскаржитися (за інформацією від «Проект Кешер в Україні»):
Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів. Звернення потрібно писати на ім’я голови цього органу та відправляти за адресою: 01001, місто Київ, вул. Бориса Грінченка, 1 або на електронну пошту [email protected].
Індустріальний гендерний комітет з реклами. Надсилайте звернення до Комітету на ім’я його секретаря за адресою: 03058, місто Київ, вул. Андрія Мельника (колишня Генерала Тупікова), 11А або на електронну пошту [email protected].
Управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Важливо, що в цьому випадку звернення варто адресувати безпосередньо: 01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8 або на електронну пошту [email protected].
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Звертатися потрібно на ім’я голови Нацради за адресою 01601, м. Київ, вул. Прорізна, 2 або на електронну пошту [email protected].
Залишається питання: чому «Глінтвейн» заклад поважає більше, ніж закони України та звичайну людську мораль.
Назва закладу — «Поза зоною». Поза зоною адекватності.
Журналістка медіагрупи «Накипіло» звернулася до Нацполіції та Держпродспоживслужби з проханням перевірити можливі дискримінаційні прояви у цій рекламі.
