Чи не кожен ракетний удар у Харкові супроводжується понівеченням будівель, у вікнах часто можна бачити замість скла дошки ДВП. Особливо сумно це спостерігати у центрі, коли йдеться про історичні будівлі.
Утім, Харків — місто, де живе дух неспокою та творчого хисту. Вже рік на стінах з’являються поетичні рядки наших сучасників: Катерини Калитко, Олега Каданова, Вікторії Амеліної. «Поетичним маркуванням міста», як вона сама це називає, займається художниця Діна Чмуж.
До речі, саме завдяки Діні з вулиці Пушкінської зникли зображення імперського поета, а на вулиці Єсеніна мурал із «хлопчиком в косоворотці» перетворився на історію здобуття української незалежності в основних символах. Над цими двома роботами Діна працювала у співавторстві з Єлизаветою Кричковською.
Із віршами Діні допомагають коханий, друзі та просто небайдужі люди: хтось — драбину знайти, інші — визначитись із віршем, дехто надиктовує рядки, поки вона малює. Скільки віршів, Діна не рахувала, але точно більше десяти. Якісь вже зникли, бо відчинилися магазини, і на місці ДВП вставили звичайні вікна. А деякі вірші замалювали невідомі. Діна каже: важко збагнути логіку, як саме містяни обирають, яким віршам можна жити на стінах, а яким — ні.
«У мене є вірш, який я перемальовувала двічі. Його закреслювали густою фарбою. Тепер на стіні — просто брудна поверхня».
Діна ретельно підбирає місце для кожного вірша, аби він був доречним і добре видимим. Враховує настрій, який залишатимуть по собі рядки, і те, чи зчитуватиметься він перехожими. Загалом впливає багато факторів. Художниця нещодавно хотіла написати вірш на стіні, але він їй здався занадто іронічно-легким для обраної будівлі, тож поки та поезія чекає своєї площини.
Днями на Пушкінській та Алчевських з’явилися нові роботи. Діна писала поетичні рядки під час хуртовини й морозу.
«Працювати за такої погоди було дуже складно. Відчуваєш, що не маєш часу на помилку. Якоюсь мірою воно драйвово, бо треба пошвидше, адже дуже замерзаєш. Але все одно це впливає на якість, бо пальці крижаніють, їх складно контролювати».
Проте відкладати роботу до теплої пори авторка не збирається, бо має багато ідей. Тож до кінця року поезій на вулицях Харкова побільшає.
«Коли вірші прийшли до тебе — тобто я десь на них натрапила і зрозуміла, що хочу бачити їх на стіні, — уже важко від тих віршів відійти. Вони тебе переслідують, поки не втілиш задумане».
У мисткині ще багато ідей. Утім, їхня реалізація гальмується тим, що невідомі псують намальовані мурали. Так, наприклад, нещодавно на місці зафарбованого Пушкіна, де з’явилися портрети українських митців, хтось залишив напис: «Чем вам помешал Саня?».
Та Діна не дала собі часу на розпач: через кілька днів разом з Євгеном Володченком вони виправили напис і відновили мурал.
Раніше в «Накипіло» вийшло велике інтервʼю з художницею про стрітарт.
Миколі Хвильовому — 130. Що почитати з доробку митця
