Із ним ми можемо стикатися в житті доволі часто. Коли не хочемо вимовляти певні слова — обов’язково «до побачення» замість «прощавай», коли використовуємо захисні ритуали — обов’язково трошки посидимо перед подорожжю. Коли віримо, що наші думки й послання можуть змінити реальність — «посилатиму світло в простір, точно буде підвищення зарплатні».
Звідси ж — цікавість до гороскопів, передбачень і спеціалістів широкого кола дії, здатних гармонізувати ваш рід і налагодити контакт із всесвітом усього за один сеанс. І все це – про магічне мислення. Сьогодні в новому випуску «Психотерапевтичної пʼятихвилинки» говоримо саме про нього.
Про магічне мислення та його походження писав ще Зіґмунд Фройд у праці «Тотем і табу». У ній він описав племена, яким, власне, і був притаманний такий тип мислення.
Ритуальні дії та заклинання допомагали їм отримати ілюзію контролю за врожаєм і погодою та підвищити шанси на виживання. Магічне мислення характерне для дітей у віці від трьох до п’яти років. Дитина впевнена, що її думки та дії є причиною подій реального зовнішнього світу, тож вона може його контролювати. Голодна — одразу отримає материнське молоко. Напише листа святому Миколаю — точно отримає новий велосипед. Упевнена: її батьки посварилися саме через її погану поведінку, тому треба поводитися краще — це запорука любові та спокою.
Із часом на місце магічного мислення приходить логічне та критичне мислення.
Певні риси магічного мислення залишаються й у дорослих. Важко знайти людину, яка ніколи не загадувала бажання на Новий рік, спалюючи папірець і випиваючи попіл від нього у святковому напої. Це мило й чарівно.
Стійке повернення до магічного мислення часто типове для ситуацій невизначеності, травматичних подій і великого стресу, тобто для нашої буденної реальності. Аби впоратися, ми ладні звертатися до магічних ритуалів, езотеричних спеціалістів і підтримувати марновірства. Це хоч на короткий проміжок часу, але все одно дарує нам відчуття контролю та допомагає повернути впевненість. Шкода, що уявну.
Усе б нічого, але це може бути не дуже корисно, а іноді й небезпечно. Передусім це позбавляє людину можливості спиратися на власні сили, компетентності, мислення та досвід. Глобально це призводить до розвитку залежності від іншого — спеціаліста магічного профілю, або сприяє набутій безпорадності.
Оскільки людина не здатна самотужки об’єктивно оцінити ситуацію, то й рішення, які вона ухвалює на основі знаків, прикмет і символічних дій, теж не будуть реалістичними. Важко оцінити їхні наслідки, важко спрогнозувати, до чого це може призвести.
Окрім того, магічне мислення часто може бути фактором погіршення стану психічних розладів. Наприклад, люди, що страждають на обсесивно-компульсивний розлад, розлади адаптації та тривожні розлади, можуть зазнати значного погіршення свого стану через ритуальні дії, що нібито впливатимуть на їхню успішність та ефективність у житті.
Іноді нам усім хочеться повернутися в дитинство. Головне — не втратити відчуття реальності й вчасно згадати, що тільки ми — автори свого життя.
