Війна спонукає нас бути в курсі подій. Але чи завжди це на користь нашому психологічному стану? Детальніше про це в новому випуску «Психотерапевтичної пʼятихвилинки» розповідає психотерапевтка Наталія Завгородня.
Почнемо з визначення. Думскролінг (також відомий як думсерфінг) ― це акт безконтрольного споживання великої кількості негативних новин чи статей в інтернеті. Він може тривати годинами й має доволі поверховий характер. Термін походить від англ. doom — загибель, приреченість і scrolling — прокручування.
Широковідомим думскролінг став із березня 2020 року, коли найголовнішою негативною новиною була пандемія COVID-19 і карантин у всьому світі. На превеликий жаль, цей феномен і нині безпосередньо стосується українців через повномасштабну війну.
Володіння інформацією про те, що відбувається навколо нас, дуже важливе. Саме воно допомагає нам підтримувати відчуття умовної безпеки й контролю. Особливо це актуально в умовах, коли ми не можемо змінити обставини. Війна саме про це. Ми ніби обманюємо себе: знаю — значить можу контролювати, значить можу підготувати себе до зустрічі із цим у власній реальності. До певної міри це правда.
Але ми можемо втрапити в пастку: намагаючись створити собі умовний контроль над ситуацією, яку не можна об’єктивно контролювати, ми настільки регулярно й глибоко занурюємося в інформаційні потоки, що замість стабілізації свого стану опиняємося в стані тривоги,нервового виснаження та роздратування. Це також може призвести до розвитку тривожних розладів і депресії.
Намагаючись контролювати стрес, ми втрачаємо контроль над самим фактом думскролінгу, унаслідок чого витрачаємо дуже багато часу й зусиль на споживання негативної інформації.
Як наслідок, це може перетворитися на стійку звичку. Якщо ви не можете уявити собі пробудження, засинання, споживання їжі або просто будь-який день без подорожі по всіх можливих каналах, чатах, просторах, пов’язаних зі світовими подіями й подіями в нашій державі, то пора запитати себе: чи це допомагає мені або ж, навпаки, іще більше забарвлює мій світ у песимістичні й сумні кольори?
Думскролінг перетворюється на згубну звичку насамперед у людей, які мають загальний високий рівень особистісної тривожності; у людей, що схильні до контролю; у людей у стані хронічного стресу.
Як допомогти собі впоратися з нав’язливим думскролінгом?
- Перш за все проведіть очищення свого інформаційного поля. Подивіться, на які джерела інформації ви підписані, чим користуєтеся, скільки соціальних мереж паралельно відвідуєте? У кожній соціальній мережі залиште 1–2 перевірені джерела.
- Далі спробуйте створити розклад: до прикладу, пів години зранку й пів години ввечері. За потреби введіть обмеження перебування в соціальних мережах за допомогою налаштувань у вашому смартфоні.
- Вимкніть сповіщення. За годину до сну намагайтеся завершити взаємодію з мережею. Натомість ви можете почитати книжку. Рекомендація відкладати телефон подалі на ніч не є реалістичною, адже сповіщення про повітряну тривогу приходить саме на нього.
- Намагайтеся не починати ранок із перевірки новин. Дуже часто потреба безперервного перебування в інформаційному потоці захоплює не тільки окрему людину, але й цілу родину. Поговоріть із партнером або партнеркою про це.
- Спробуйте відстежувати свої почуття на початку скролінгу та по його завершенню. Чи почуваєте ви тривогу, роздратування, злість, безпорадність. Якщо розібратися самостійно не виходить, на допомогу прийде професійна підтримка.
- Обов’язково знаходьте можливості для отримання інформації про добрі, світлі й позитивні новини. Або й не новини, а просто контент.
Звичка шукати новини про те, як усе погано й страшно, не допомагає нам підготуватися до завтрашнього дня. Іноді навпаки. Не забувайте про це.
