Попри все бібліотека Короленко працює 

Головна книгозбірня Харківщини –  державна наукова бібліотека Короленка – зазнала значних руйнувань на початку повномасштабного вторгнення. Свою роль зіграло розташування. Ворог цілив по мерії, центру  міста, а осколки та вибухові хвилі руйнували бібліотеку, зокрема історичну пам’ятку, головний корпус, побудований Олексієм Бекетовим в 1901 році. 

Через потужні вибухові хвилі та осколки, пробита конструкція будівлі даху, розішлися паяні шви, 80% вікон у книгозбірні, світловий ліхтар над головною залою, 

«На сьогодні ми маємо повністю зруйновану систему опалення. Повністю зруйновано світовий ліхтар. Під загрозою опинилася доля фонду книгозбірні, це понад 7 млн книг, брошур, періодичних видань, 1,5 млн патентної літератури, документації, 80 тисяч примірників пам’ятників книговидання, це й рукописні книжки, архівні документи. Зокрема, збірка клейм давньогрецьких амфор. Порушені температурно вологі й світловий, й охоронний режим», – розповіла в пресцентрі «Накіпило»  директорка державної наукової бібліотеки ім. Короленка Наталя Петренко.

Перед бібліотекарями стали будівельні завдання – стабілізувати будівлю, закрити покрівлю, знайти дерев’яні щити на вікна. Адже дощ, птахи, комахи, пил руйнували книги. Вікна закрили за допомоги благодійників, польських бібліотекарів. Але через рік потрібні були нові щити – старі побило осколками та вони не пережили зиму. 

«Ми мали дуже серйозні проблеми, але ми власними зусиллями змогли організувати. Ми всю покрівлю пошкоджену закрили плівкою, але вода підступно може протікати до фондів, фонди ушкоджуються, намокають й утворюються пліснява та гриби, та пошкоджуються документи. Тому співробітники започаткували такий моніторинг, вони кожного тижня обходили всі фонди й перевіряли книги від ураження та замокання, вони виносили й воду й лід у зимовий період. А паралельно ми шукали фонди, які профінансують саме протиаварійні роботи», – говорить Петренко.

На серпень 2023 благодійники знайшлися, протиаварійні роботи з закриття даху розпочати. Але бібліотекаря мріють ще знайти гроші, щоб взимку можна було відкрити хоча б один читальний зал, який б опалювалися електрикою. Про відновлення та реконструкцію годі думати до закінчення війни. 

Зимовий зал потрібний, щоб продовжити літні очну роботу, коли в Короленко запровадили літні абонементи й користувачі змогли повернутися до бібліотеки. 

Науковці говорять, вони майже вони майже  під обстрілами відновили онлайн роботу бібліотеки, працює відділ сканування, за допомогою якого вони рятують пошкоджені документи, обмінюються літературою з іншими фондами, беруть участь в наукових інтернет заходах та надають доступ до книг читачам. Але спілкування в бібліотеці це зовсім інше, наголошує завідувачка Короленко. 

«Ще ковідні часи навчили нас працювати онлайн, війна не завадила проводити наукові заходи в онлайн форматі, хоча є у користувачів є туга за очними заходами, тому ми надаємо психологічну допомогу й арт-терапію, влаштовуємо виставки. Ми допомагаємо всім, хто хоче й почитати книжку, й поговорити. Тому що під час війни бібліотека рятує, й українська книжка рятує, ми знаємо приклади, коли українська книжка дозволяла пережити окупацію. Це нам розповідали колеги з Харківщини. які понад 6 місяців перебували під окупацією. Й вони наживо почули що таке «руський мір»


«Повернулася, бо тут мій дім, кіт і рідний підрозділ», — єдина командирка взводу в Службі судової охорони Донецької області

Читайте також

Total
0
Share