Це партнерський матеріал
«Втрутимося в проблему раніше, ніж вона втрутиться в життя сім‘ї». Так звучить гасло Раннього втручання (РВ). Це комплексна послуга допомоги родинам, що виховують дітей до чотирьох років. Фахівці підтримують та супроводжують сім‘ї з малечею, в якої є порушення розвитку або існує ризик, що вони з‘являться.
У ранньому віці розвиток дитини значно залежить від навколишнього середовища і найліпше подається змінам. Важливо не втрачати дорогоцінний час, аби запобігти можливим погіршенням, адже мова йде про включення дитини в суспільство та поліпшення якості щоденного життя родини.
Станом на 1 січня 2022 року, в Україні понад 6,5 тисячі родин отримували послугу раннього втручання.
На кого спрямоване Раннє втручання?
Клієнтом послуги є вся сім‘я, проте «квиток» до неї надає дитина. У ранньому втручанні можуть бути малята із медичним діагнозом, (наприклад, із синдромом Дауна, дитячим церебральним паралічем, мікроцефалією тощо). Послуга поширюється й на дітей з ознаками затримки розвитку, встановленими після його оцінки. Бажано, аби скринінг проводив медичний фахівець, який за потреби рекомендує звернення у послугу. Проте батьки й самі можуть проаналізувати, які навички вже сформовані, а що маляті ще не вдається залежно від нормативів розвитку. В Україні немає ще стандартизованої програми скринінг оцінки розвитку малечі. Тут у пригоді дорослим стане таблиця з так званими «червоними прапорцями» або додаток «Мій малюк».
Таблиця оцінки розвитку дитини до трьох років «Червоні прапорці»
Ще одна категорія — діти з групи ризику. Загрози можуть бути біологічні: наприклад, малюки, що народилися передчасно або під час важких пологів. А ще — соціальні (усиновлення дитини, психологічний стан батьків під час війни тощо).
«У нашій практиці були сім‘ї із всиновленими дітьми. У малят не було суттєвої затримки в розвитку, водночас опікуни не мали певного батьківського досвіду. І ці два компоненти становили великий ризик в майбутньому, тому тим сім‘ям ми теж надавали супровід», — розповідає Оксана Кривоногова, керівниця Одеського обласного методичного центру раннього втручання, національна тренерка РВ.
Фахівчині послуги наголошують: якщо батьки мають будь-які сумніви або хвилювання щодо розвитку дитини, відносин з нею, її поведінки або взаємодії з іншими людьми — це засада для звернення в раннє втручання. Спеціалісти/ки проведуть оцінку та зорієнтують, чи об‘єктивні побоювання батьків та чи потрібна їм послуга в повному обсязі або достатньо консультації.
Батьки та фахівці — одна команда
Родина та її повсякденні справи — це природне середовище, в якому дитина набуває певних навичок. Воно може сприяти її розвитку або його гальмувати. Саме тому РВ спрямоване на взаємодію з батьками та іншими членами родини, які оточують маленьку людину. Тут дорослі рівноцінні партнери фахівців, адже вони як ніхто знають власну дитину. Головна завдання спеціалістів — допомогти батькам прийняти ситуацію, дати розуміння, знання та навички, як розвивати дитину в щоденних активностях.
«Наша модель – це підтримка та підвищення компетентності батьків. Іноді фраза, що саме батьки будуть здійснювати послугу між нашими зустрічами, звучить для них дивно. Але ідея в тому, що спеціалісти не вирішуватимуть щось самостійно. Дуже важливо, аби члени родини, що постійно поруч з дитиною, знали як долати труднощі в розвитку дитини, коли з ними стикаються. Зазвичай, коли батьки приходять до раннього втручання, вони перебувають на різних стадіях усвідомлення ситуації. Разом з сім’єю ми проходимо шлях до прийняття, підсилення їх у батьківстві, їхньої впевненості та набутті знань, які вони можуть використовувати і після виходу з послуги», — пояснює Олена Коваленко, координаторка послуги в БФ «Інститут раннього втручання», національна тренерка з РВ.
Як виглядає послуга зсередини?
Знайомство з родиною відбувається в приміщенні надавача або під час домашнього візиту. Коли сім‘я потрапляє в раннє втручання, фахівці дізнаються, як проходить її звичайний день, які є сильні сторони сім‘ї, які труднощі виникають та в яких ситуаціях.
Разом з батьками спеціалісти визначають пріоритети та формують цілі, які стосуються щоденного життя дитини, батьків та родини в цілому.
Зазвичай цілі визначають на період від трьох до шести місяців. Вони мають бути конкретні та прості у формулюванні. Зокрема, батьки мають розуміти для чого ставиться ця мета та в які моменти її досягатимуть.
«Цілі узгоджуються разом з батьками. Вони самі визначають, коли їм важливо та зручно з ними працювати. Батьки можуть практикувати щось під час сніданку, а в інші прийоми їжі їм це не актуально. Або важливо навчити дитину показувати пальцем на те, що вона хоче, саме коли родина йде в магазин. Водночас ціль має бути функціональною. До прикладу ми займаємося не для того, щоби дитина просто почала рухати рукою. Це важливо, щоби вона, наприклад, могла гратися з іграшками або дістати ложку зі столу», — пояснює Ганна Кукуруза, директорка БФ «Інститут раннього втручання, національна тренерка РВ.
РВ — це комплексний підхід та робота команди: психолога, логопеда, лікаря (зазвичай педіатра або дитячого невролога), фахівця соціальної роботи та, фізичного терапевта. Вони діляться досвідом та спостереженнями. У подальшому з родиною взаємодіє один фахівець (тобто первинний провайдер послуги), який за потреби консультується з іншими колегами.
Раз на тиждень фахівець зустрічається з родиною у природньому для неї середовищі: вдома, на майданчику тощо. Там, де дитина перебуває найчастіше і де відпрацьовує необхідні навички. Як і з яким запитом працювати — спеціалісти відштовхуються від пріорітетів сім’ї. Наприклад, мамі складно ходити за покупками з дитиною (малеча кричить на вулиці, відмовляється йти тощо). Тож робота з сім’єю буде проходити дорогою до магазину. Нині взаємодія відбувається й онлайн: такий формат практикується ще з настання пандемії коронавірусу.
«Мета зустрічі з сім’єю — напрацювати спільну стратегію, яка сприятиме досягненню тих чи інших цілей. Щоби до закінчення зустрічі дорослі розуміли, що варто надалі пробувати і як робити», — каже Оксана Нога, координаторка відділення раннього включання у Львові, національна тренерка РВ.
А що далі?
Зазвичай послуга завершується, коли дитині виповнюється чотири роки. Проте за потреби батьків її можуть достроково припинити. Раннє втручання завершується програмою переходу. Вона допомагає родині й дитині адаптуватися до наступного етапу, наприклад, відвідування дитячого садочка або певного реабілітаційного центру, де дитина зможе формувати навички соціалізації. Програма триває від шести до 12 місяців і закінчується, коли мала дитина почувається комфортно та більш самостійно в новому середовищі. У цей час фахівці РВ, які працювали з родиною, діляться з іншими фахівцями знаннями про дитину та допомагають побудувати продуктивну комунікацію з батьками.
Матеріал підготовлено у межах проєкту «Перспектива для дітей з інвалідністю в Україні», який реалізує ГС «ВГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю» у консорціумі з БФ «Інститут раннього втручання», Центр Джерело (м.Львів), ГО «Одеська обласна організація медико-психолого-педагогічної допомоги «Здорове суспільство», КРУ «Обласний центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю», за фінансування SOFT Tulip Foundation та Wilde Ganzen Foundation.
Раннє втручання в умовах війни: історії фахівчинь із Сєвєродонецька, Маріуполя та Харкова
