Будемо чесні, такої ганебної ситуації з доступом до інформації, яка була в останні роки «мерування» Геннадія Кернеса, коли журналістів і представників громади не допускали на засідання міської ради, наразі в Харкові нема. Теперішній очільник Харкова Ігор Терехов, як і керівник обласної військової адміністрації регулярно інформують про ситуацію в регіоні й звітують про свою діяльність. Зрозуміло, що це пов’язано чи не зі щоденними обстрілами. Обидва — активні дописувачі своїх телеграм-каналів і часті гості Національного марафону.
Мінусом такої комунікації є те, що зазначені владні органи вибудували роботу таким чином, щоб інформація виходить назовні виключно з посиланням на свого очільника. Від цього потерпають регіональні медіа.
«Суспільне завжди звертається до першоджерел за напрямком діяльності, адже вони володіють більшою кількістю інформації, у них можна перепитати, уточнити інформацію, отримати фахове пояснення та оцінку. Медики відповідають за поранених, енергетики – за відновлення мереж, рятувальники – за розмінування. На жаль, ми не завжди можемо отримати фаховий коментар: «передали все куди треба, стежте за телеграм-каналом начальника ОВА». І тут вже не уточнити, не перепитати більше важливих деталей, не отримати оцінку або прогноз», — коментує ситуацію головний редактор Суспільне.Харків Слава Мавричев.
Цю проблему підтверджує й медіагрупа «Накипіло». Відповідь на запит від останньої про кількість обстрілів й пошкоджень у Харківській області розтягнулася на місяць, оскільки ХОВА спрямувала це питання до районних адміністрацій. Обласна прокуратура відмовила в наданні такої інформації. Тільки пресслужба Національної поліції в Харківській області дала розгорнуту відповідь.
«Раз на раз не приходиться. Плануєш матеріал, надсилаєш запит, а далі — як пощастить. Наприклад, на запит щодо розмір зарплати очільника області й першого заступника пресслужба ХОВА отримали відповідь в установлені законом строки, а обстрілами — поки дочекалися, уже ця інформація втратила актуальність, бо були ще прильоти», — коментує ситуацію Вікторія Пліс, заступниця головної редакторки медіагрупи Накипіло.
Про цю ж проблему говорить і Слава Мавричев: «Відповідь на проблему, яка цікавить жителя Харкова сьогодні, надійде паперовим листом десь, коли глядач ту проблему навіть не згадає. Найяскравіший кейс, звісно, – відкриття харківського зоопарку. Про відновлення його роботи не було жодного офіційного повідомлення – лише відео відвідувачів у телеграм-каналах. Хто ухвалював рішення відкрити зоопарк у прифронтовому місті? Чому прийняли таке рішення? Як убезпечуватимуть відвідувачів у разі ракетної загрози? Зоопарк з журналістами не спілкується, на запити до мерії відповіді немає, на прямі запитання – мер вдається до маніпуляцій. Дуже зручно, коли єдине джерело інформації – твій телеграм-канал. Бо телеграм-канали не ставлять незручних запитань, не псують цим імідж можновладцям».
Видання Kharkiv.Today також стикалося з перешкодами в отриманні інформації. Головна Юлія Агєєва акцентує на труднощах з отриманням доступу до засідань сесії міської й обласної рад, бо записи онлайнзасідань викладаються не одразу, та ще й періодично з вирізаними з незрозумілих причин фрагментами.
«У Харкові іноді складно здобувати суспільно важливу інформацію. Наприкінці минулого року харківський міський голова на пресконференції пообіцяв журналістам надати перелік будинків, до яких не зможуть повернутися харків’яни через значний ступінь руйнацій. Станом на початок червня 2023 року цей перелік відсутній. Його не надалі ані жителям будинків, які зруйнувала росія, ані журналістам. Це замовчування дуже згубне, адже харків’янам, які вимушено стали біженцями, не дають дороговказів: “ви поїхали, ваш будинок потрібно зносити, але ми вас чекаємо назад, тому плануємо його відновлювати”».
Водночас наші респонденти й респондентки відмічають відкритість голів громад Харківської області і щодо спілкування телефоном про оперативну ситуацію, і щодо відповідей на письмові запити. Кажуть, що дуже комфортно працювати з головами Дергачівської, Золочівської, Циркунівської громад та посадовцями Куп’янська, Ізюма, Вовчанська.
«Вражали у гарному сенсі очільники військових адміністрацій Харківщини на самій лінії фронту: повсякчас були відкритими, щирими, оперативними, брали слухавки буквально в момент або одразу після щільних обстрілів», — зазначає Юлія Агєєва.
Вимальовується тенденція, чим більша та ближча небезпека – тим відкритіша влада до журналістів.
