Мистецький Харків 1920-х і початку 30-х років — насамперед театральний. Це саме той проміжок часу, ковток волі, на якому піднялася хвиля харківського авангардизму, насамперед — конструктивізму. «Березіль» Курбаса і Меллера був творчою лабораторією, де панував модерн, революційні сценічні методики та форми відображення дійсності.
26 квітня 1884 року народився Вадим Георгійович Меллер — зірковий живописець, кубофутурист, конструктивiст, графік. Вадим Меллер зробить у Харкові карколомну кар’єру як художник театру.
У 1922 році Лесь Курбас запросив Меллера до співпраці у свій театр «Березіль». До того Меллер працював як художник кіно та книжковий ілюстратор. Курбаса привабили його малюнки: чуттєвістю, експресивністю, ідеями футурологічності, моделювання майбутнього. Відбувся справжній творчий симбіоз режисера та художника.
Коли в 1926-му трупа театру «Березіль» перебралася до Харкова, Вадим Меллер поїхав із нею. Митець мешкав у квартирі 56 у славнозвісному харківському будинку «Слово».
Харків, тодішня пролетарська столиця, репрезентував модерн і конструктивізм у архітектурі, будівництві, художньому мистецтві. І саме у Харкові Вадим Меллер став провідником конструктивізму в українському театрі.
Вадим Меллер – Сцена з вистави “97” М.Куліша, 1930
Стилістики конструктивізму митець дотримувався і в театральному вбранні персонажів. В образах він передавав і драматичну, і сатиричну природу персонажів. Костюми Меллера — стилізовані, з чіткими лаконічними формами. Силуети костюмів складні, асиметричні, з іграми кольорів. Цим досягалося враження об’ємності та руху у просторі.
Курбас і Меллер використовували ресурс знаку, символу. Синтез ідей митців торжествував на сцені: у кінетичних постановках вражали симфонія руху, феєрія кольору, веселий пафос.
Вадима Меллера часто запрошували за кордон: він брав участь у Міжнародній виставці преси в Кельні, отримав золоту медаль на Міжнародній виставці індустріального й декоративного мистецтва в Парижі. Згодом взяв участь у Міжнародній виставці театрального мистецтва в Нью-Йорку.
Меллер завжди перебував під пильним наглядом тоталітарної комуністичної системи. Його звинувачували у надмірному естетстві, ставили у провину оформлення абсурдних спектаклів ворога народу Курбаса. Наклепники писали, що Меллер стоїть на позиціях занепадницького мистецтва Заходу, відірваний від радянського життя, що його робота — абсурдні формалістичні експерименти. На щастя, художник уникнув трагічної долі Леся Курбаса. За словами його доньки, він дивом врятувався.
З арештом Курбаса для Меллера «добу експериментів» було завершено. Його творчість надбала рис класицизму та реалізму. Втім, навіть у цей період цікавими є його малюнки олівцем, анімалістичні зарисовки, серія картонів, присвячених життю робітників, акварелі, що передають красу сільської природи, міські пейзажі, натюрморти. На жаль, частина живопису та графіки Вадима Меллера пропала при переїздах і загинула в окупованому німцями Харкові.
