Мешканці п’ятиповерхівки на вулиці Свободи, 11/13, в який восени влучила російська ракета, не згодні з рішенням місцевої влади демонтувати будинок і вимагають його відновлення. Вони впевнені: будівлю можна реконструювати та посилаються на результати експертизи, яку замовили власним коштом.
«Накипіло» поспілкувалося з власниками квартир і зібрало поради юристів, як вчинити громадянам у подібних ситуаціях.
З чого почався конфлікт?
Уранці 6 вересня ракета С-300 влетіла в дах п’ятиповерхівки та пробила три поверхи. На щастя, багатьох мешканців не було в квартирах, а ті, хто були, не мали серйозних поранень.
Будівля зазнала значних пошкоджень; утім, частина квартир візуально вціліла. Наприкінці вересня департамент житлово-комунального господарства міської ради доручив районній комісії перевірити її стан.
Читати детальніше
Мешканка будинку Ніна розповіла нам: під час техогляду фахівці говорили людям, що пошкодження не фатальні. Та що саме експерти записали в акті за результатами перевірки й сам документ люди не бачили.
Наприкінці вересня департамент житлово-комунального господарства міської ради доручив районній комісії перевірити її стан. Мешканка будинку Ніна розповіла нам: під час техогляду фахівці говорили людям, що пошкодження не фатальні. Та що саме експерти записали в акті за результатами перевірки й сам документ люди не бачили.
«Експерти ходили по наших домівках, ми з ними розмовляли. Це було 23 вересня. Від них чули, що будинок можна відновити до кінця 2022 року, ступінь ушкоджень — друга з чотирьох. Тому ми чекали. Потім дізналися, що експертизи з тими висновками, про які ми чули, немає. Вона звучала зовсім інакше: пошкодження — 90%, будинок підлягає зносу. Ми були дуже здивовані. Як дізналися (про зміни — ред.)? Найняли приватного детектива», — говорить Ніна.
Власники квартир розповідають: будинок неодноразово приходили оглядати невідомі, які представлялися забудовниками та розповідали про ймовірне нове будівництво.
«Вони відповідали, що наш будинок знесуть, а на його місці буде чи розважальний центр, чи нова багатоповерхівка. Ми чули різні версії від різних людей, це нас напрягло. У нас багато сусідів, які через вторгнення російської федерації виїхали за кордон: у Німеччину, Ізраїль, Польщу, Францію. Їм немає куди повертатися», — продовжує Ніна.
Для з’ясування ситуації жителі звернулися до НАБУ. На запит детективів департамент ЖКГ надіслав офіційні результати огляду.
«Категорія пошкоджень об’єкта — третя: об’єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність через наявні пошкодження несучих конструкцій, ступінь і характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об’єкта. Відповідно до висновків Звіту рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об’єкта», — йдеться у відповіді департаменту міської ради.
Зносити не можна відновити: де ставити кому
Частина квартир придатні до проживання, якщо відновити комунікації, вважають мешканці. Є приміщення, постраждали від вологи. Квартира Ніни знаходиться на другому поверху, з наявних пошкоджень: тріснула плита балкону, вибиті вікна та двері. Решта квартири не постраждала, запевняє жінка.
Ще один мешканець Сергій каже: в його квартирі вибиті шибки, посипалася штукатурка та відклеїлись шпалери. Проте у під’їзді обрушилися сходи. Аби забрати речі з помешкання, він викликав вишку та потрапляв у квартиру з балкона. Є квартири, в яких вціліли навіть дзеркала на стінах.
У лютому мешканці власним коштом замовили експертизу в запорізької компанії. Після огляду будинку фахівці дійшли висновку, що будинок можна реконструювати. Для цього необхідно демонтувати аварійні ділянки та підсилити несучі та огороджувальні конструкції. Орієнтовний ступінь пошкоджень будівлі становить 41–80%.
«Цей будинок цегляний, перекриття — залізобетонні. Такі будівлі придатні до будь-яких відновлень і ремонтів, на відміну від панельних багатоповерхівок чи будинків із дерев’яними перекриттями. Та ми собі не довіряли, тому звернулися до незалежних експертів. Дочекалися завершення зими, аби ніхто не сказав, що будинок її не пережив. Фахівців спеціально шукали не з нашого міста, щоби на них не було додаткового тиску, а ми розуміли реальний стан будинку. Експертиза фактично свіжа, зареєстрована в державному реєстрі 15 березня», — каже Сергій.
Жителі зверталися в різні інстанції, аби привернути увагу до проблеми.
«Кому ми тільки не писали: президенту, в Мінрегіонів, Олені Зеленській. Крім того, 29 березня звернулися до Олега Синєгубова, але відповідь на лист поки не отримали, та ще не збіг термін», — додає Ніна.
28 березня Регіональна комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій схвалила знесення трьох пошкоджених будинків. Серед них — п’ятиповерхівка на вулиці Свободи.
Про те, що їхній будинок таки зноситимуть, власники квартир дізналися за тиждень зі ЗМІ. Із мешканцями ніхто з мерії чи облвійськадмінстрації не зв’язувався, не запрошували їх і на зустріч з архітекторами, зауважує Зоя Новікова. Що буде на місці будинку після знесення, наразі теж невідомо.
«Дозвольте провести паралель із нашими містами-побратимам у Польщі, де під час Другої світової війни теж було знищено багато старовинних будинків. З точки зору архітектури, люди намагалися використати будь-яку можливість для відновлення будинків (ні знищення, ні модернізації). Це неймовірно цінно для історії міста. Крім того, тут живуть люди поколіннями, для них цей будинок — їхнє єство. Ми розуміємо: це історичний центр міста, який дуже симпатичний для різноманітних забудов комерційного характеру. Комусь це вигідно», — припускає жінка.
Минулого тижня мешканці віднесли заяву голові ХОВА Олегу Синєгубову з вимогою скасувати рішення про знесення будинку та розглянути питання щодо його реконструкції. Також вони відправили лист до НАБУ, додавши результати власної експертизи.
«Накипіло» звернулося за офіційним коментарем до міської ради та обласної військової адміністрації. Ми продовжимо слідкувати за ситуацією.
«Ваш будинок підлягає ліквідації». Як не втратили права на житло: коментар юристів
Побоювання мешканців посилює впевненість у тому, що після знесення будинок виключать з реєстру нерухомого майна і люди втратять право власності на квартири.
Утім, право на житло не втрачається, запевняє юристка, співзасновниця Адвокатського об’єднання «Іщенко, Світлицький та партнери» Анна Іщенко. За її словами, у разі знесення будинку власники житла повинні будуть юридично зафіксувати:
Читати детальніше
За її словами, у разі знесення будинку власники житла повинні будуть юридично зафіксувати:
Якщо будинок підлягає знесенню, переобладнанню в нежилий фонд або ж будівля загрожує обвалом, людей можуть виселити з будинку за взаємної згоди або ж у судовому порядку (статті 109 та 110 Житлового Кодексу України).
При цьому громадяни, яких виселяють з осель державного та громадського житлового фонду, мають право на нові благоустроєні квартири в межах міста або іншого населеного пункту, де розташований будинок (стаття 113 ЖКУ).
«Мешканцям, які займали окрему квартиру, повинно бути надано окрему квартиру. Якщо людина займала більш як одну кімнату, їй надається жиле приміщення, що складається з того ж числа кімнат. За розміром жиле приміщення має бути не меншим за те, яке займав мешканець, однак у межах норми жилої площі», — зазначає адвокат, керуючий партнер АТ «Юридична команія “АРЕС» Роман Чумак.
Питання виселення та забезпечення альтернативним житлом має вирішувати місцева влада (відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Чи має влада сповіщати мешканців про знесення будинку?
Якщо коротко: влада не зобов’язана це робити.
Читати детальніше
Законодавчо не існує чіткого процесу оповіщення мешканців у подібних випадках, зазначають юристи. Вихід — тримати руку на пульсі, самим звертатися до місцевих органів і дізнаватися про подальшу долю будинку.
Як оскаржити рішення Регіональної КТЕБ?
Можливі два шляхи:
Читати детальніше
Подати скаргу в регіональну комісію на її рішення можна протягом року, але не пізніше ніж місяць з дня, коли людина дізналася про це рішення (стаття 17 Закону «Про звернення громадян»).
«Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється зі дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (стаття 122 КАСУ)», — додає Роман Чумак.
Якщо мешканці будинку на вулиці Свободи 11/13 вирішать звернутися до суду, замовлена ними експертиза «може знадобитися як доказ, що рішення приймали з порушенням, не повністю вивчивши документацію», зазначає адвокат Дмитро Лебєдєв.
Втім, такий документ не гарантує, що суд ухвалить рішення на користь мешканців.
«У розрізі доказової бази доказ не є заздалегідь прерогативним. Усі докази, у тому числі й результати експертизи, повинні вивчатися та оцінюватися судом однаково, і щоразу — виходячи з обставин справи», — підкреслює юрист.
При цьому доцільним може бути позов не проти рішення КТЕБ, а проти рішення міськради про ліквідацію будинку (адже безпосередньо рішення КТЕБ може не порушувати прав мешканців, бо воно приймається на основі поданих на розгляд висновків і звітів).
«Мешканці можуть попросити суд в якості забезпечення позову призупинити виконання рішення міськради. Якщо під час судового розгляду виявиться, що рішення (про ліквідацію будинку — ред.) дійсно прийняте з порушенням, і воно є в цьому випадку незаконним, а будинок знесений, сенсу в оскарженні та виграші в суді вже не буде жодного. Тобто механізм забезпечення позову — це заборона суду на певні дії, які в цьому випадку полягатимуть у забороні на знесення будинку до кінця рішення суду», — пояснив адвокат.
