Сьогодні SMM-ник у війську не менш важливий, ніж оператор БПЛА чи танкіст. Та як інакше, коли ми воюємо в епоху цифровізації. Армія як бренд роботодавця кардинально змінюється. І чим відкритішою вона стає, тим свідоміше люди розглядають військо як місце своєї професійної реалізації.
Що нового в цій сфері сталося за рік?
Радянське уявлення про армію відходить у минуле
«Зараз приходять командири, які не служили в 90-х. Вони не мають зашорених уявлень, якою повинна бути сучасна армія. Створюється багато нових бригад, оновлюється командування. Поступово ця велика військова махіна стає зрозумілішою людям», — ділиться Ольга Бандрівська, координаторка військового напряму в рекрутинговій агенції Lobby X.
Команда допомагає поповнювати лави ЗСУ, окремих бригад і відомств. Від підприємців і айтівців до громадських діячів — роботу знаходять всім. Та в порівнянні із загальним ринком праці Збройні сили — не класичний роботодавець. Влаштовуючись на роботу, ми зазвичай знаємо адресу офісу, хто буде колегами, безпосереднім керівником, коли відбудеться знайомство з командою. В армії є момент непередбачуваності.
Ольга Бандрівська:
«Люди можуть не знати, в який підрозділ потраплять, куди доведеться їхати. Наша ініціатива якраз і покликана закрити цю сліпу зону невідомості між кандидатом і ЗСУ та показати, що певний ґрунт під ногами все-таки може бути. У військовій справі є нюанси, про які заборонено говорити публічно. Але ми намагаємося надавати інформацію, яка дозволяє людині прийняти виважене рішення. Наприклад, якщо не можна називати номер підрозділу, зазначаємо рід військ, вимоги до кандидатів і обов’язки. На практиці вони можуть бути ширшими, але вказуємо хоча б основні».
Особливості рекрутингу в українській армії
Щодо умов співпраці: можлива мобілізація до кінця воєнного стану або ж контракт на три роки та більше. Добровольці можуть обирати збройне формування, де хотіли б служити — це Національна Гвардія або Збройні сили. За бажанням мобілізовані також можуть продовжити службу за контрактом.
Для військовозобов’язаних, обмежено придатних до служби у воєнний час, є декілька варіантів служби:
– у частинах забезпечення;
– у навчальних закладах та відомствах Міноборони;
– в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати) та в інших небойових підрозділах.
Для іноземців діє окремий Інтернаціональний легіон. Також у них є можливість приєднатися до лав інших підрозділів ЗСУ.
«По мобілізації не завжди виходить обрати бажану спеціальність. Адже ми маємо завдання: відібрати певних фахівців. На когось є більший запит у конкретній бригаді. А от по контракту громадяни самі обирають і військову частину чи бригаду, і посаду — гранатометника, кулеметника, стрілка, водія тощо. Звісно, за умови, що така позиція відкрита», — пояснює підполковник Андрій Котенко, начальник відділу рекрутингу та комплектування Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
За словами підполковника, в останній рік значно «помолодшали» контрактники. Раніше добровольці були переважно віком 35–45 років. Більшість воювали в АТО/ООС і вирішили продовжити військову кар’єру після демобілізації. Від початку повномасштабного вторгнення військкомати частіше зустрічають 20–27-річних юнаків і дівчат.
Якщо кандидат/ка не має бойового досвіду, його/її спершу направляють у навчальний центр для загальновійськової підготовки. Це займає приблизно місяць.
Андрій Котенко:
«Там навчають стріляти, правильно окопуватися, використовувати основні види зброї. Далі йде фахова підготовка на конкретний вид техніки чи зброї, з якою людина в подальшому виконуватиме бойові завдання. Починаючи з минулого року, наші військові опановують сучасну техніку під керівництвом іноземних інструкторів у Великій Британії, Німеччині, Польщі, країнах Балтії. Щодо тривалості курсів, усе залежить від спеціальності та обраної техніки. Якщо це кулеметник, гранатометник — це десь два тижні. Серйозніша зброя потребує більше часу: від двох тижнів до кількох місяців».
По закінченню навчання контактник прибуває до військової частини, звідки в нього є рекомендаційний лист.
Пошук «своєї людини» та важливість мотивації
Будь-якому колективу потрібна «своя людина». Так і в армії має бути співпадіння в цінностях і культурі. Зазвичай рекрутери намагаються зчитувати це при знайомстві з кандидатом та відсіювати тих, із ким не відчувається подібного зв’язку.
Зважають командири і на вміння знаходити спільну мову з побратимами та керівництвом, на готовність до непередбачуваних ситуацій. Це називають «м’якими» навичками.
Цікаво, що термін походить саме з армії. У 60-х роках американці шукали спосіб, як підвищити рівень підготовки військових. Розмежували їх вміння на суто професійні (тактики ведення бою, володіння зброєю), і персональні, пов’язані з характером: ініціативність, дисциплінованість, стресостійкість, критичне мислення. Як виявилось, із розвиненими «м’якими» навичками бійці виконують задачі ефективніше.
Невідповідність очікувань часто стає причиною невдоволення роботою. Людина просто не бачить свого розвитку в команді. Так може трапитись у будь-якій сфері, армія — не виключення. За словами Ольги Бандрівської, зараз кандидати стали частіше цікавитись можливістю переведення до інших частин. Військові шукають нову роль, котра максимально відповідатиме їхнім навичкам, знанням і мотивації.
Ольга Бандрівська:
«Наприклад, людина потрапила до Збройних сил у перші дні повномасштабної війни чи пізніше, і зараз перебуває там, де їй не дуже комфортно. З точки зору виконання обов’язків виявилося неспівпадіння між тим, що вона вміє та може робити, — і тим, що фактично повинна виконувати в іншій ролі. Логічно, що в людини виникає бажання перевестися.
Поки що цей процес доволі бюрократичний. І це зрозуміло. Якщо кожному зараз дозволити перевестися в іншу бригаду швидко, почнеться хаос. Однак надавати таку можливість потрібно. Коли людина не використовує весь свій потенціал, у неї знижується мотивація, а в подальшому — загальна ефективність роботи. В армії це вкрай важливо враховувати. Сподіваємося, скоро цей процес налагодиться».
Андрій Котенко:
«Можливість кар’єрного росту в Збройних силах завжди була і є. Все залежить від мотивації та бажання військового довести, що він здатен на більше. Мені відомо, коли хлопець за півтора місяці від початку служби з рядового перейшов у статус капітана після переатестації. Тож якщо це дійсно кваліфікований спеціаліст, і він добре зарекомендував себе — йому неодмінно запропонують вищу посаду».
Кулеметники, танкісти, гранатометники, штурмовики — такі позиції закриваються повільніше
Особливо командирські, додає Ольга Бандрівська. Вирішальним тут є наявність військового звання, та водночас потрібен і управлінський досвід. Його якраз набагато більше у людей цивільних професій. Деякі з них подекуди проявляють себе ефективніше за людей з армійським минулим:
«Приходять люди з новим поглядом на те, як будувати команди, як ефективно комунікувати, переносять в армію свій досвід налаштування бізнес-процесів та отримують хороші результати. Армія стає для них потужною зоною росту.
Водночас у такого кандидата може не бути військового звання, тому за формальними вимогами він не пройде конкурс. Це той момент, який слід допрацювати. Все-таки на перший план повинні виходити здібності людини та можливість їх проявляти. Таким спеціалістам варто лише додати військові знання — й отримаємо сильного керівника».
Велика потреба залишається в медиках
Це і фельдшери, медсестери/медбрати, які закінчили медучилище, і кваліфіковані лікарі, здатні оперувати та стабілізувати поранених у польових умовах. Попит на медиків високий в усіх військових частинах, з якими співпрацюють рекрутери. На диво швидко, згадує Ольга, наприкінці року вдалося закрити позицію керівника медичного пункту. Шукали фахівця з фармацевтичною освітою та військовим званням. Одразу на цю позицію подалося багато підходящих кандидатів. Швидко обрали шість найсильніших, і вже за вісім днів успішно закрили вакансію.
Окрім бойових посад, є й тилові (штабні). Без них воїни на передовій не впораються. Штабні працівники забезпечують їх усім: від продовольства до зброї. Серед небойових найшвидше закриваються вакансії діловодів. Робота хоча й рутинна, та досить невибаглива. Потрібне бажання та мінімальний досвід у документообігу.
Найпопулярнішою посадою є оператор БПЛА. Люди навіть завчасно проходять курси, перш ніж надсилати резюме. Тож підрозділам знадобиться значно менше часу на їхнє навчання та виведення на бойові завдання.
Окремий напрямок у Збройних силах — IT-вакансії
Для айтівців є шанс проявити технічні навички та розвиватися в ніші military tech. Йдеться про повноцінну участь у розробці програм для вирішення військових задач. Це ніби робота в класичному IT-проєкті. Тут є свої нюанси щодо безпеки, адже військові мають справу із дуже сенситивною інформацією. Тому часткова зайнятість і віддалена робота в цьому випадку не розглядаються. Лише у штаті, лише фултайм.
Ольга Бандрівська:
«Долучитися до боротьби — це, звісно, супермотивація. Водночас кандидати хочуть подбати і про власні навички та за час служби підрости професійно, попрацювати з кваліфікованими спеціалістами з топових компаній. І повірте, у ЗСУ таких багато. Наприклад, один технічний директор в американському стартапі раніше чотири роки працював у Meta, в Лондоні. Побачивши можливість застосувати свою експертизу на благо Батьківщини, він був готовий приїхати в Україну та долучитися до лав Кіберсил. Робота в таких сильних, професійних командах — важлива нематеріальна мотивація для кандидатів».
«Складніше знайти людей з такою ж високою мотивацією, як у перші дні війни»
У грудні, за даними агенції, конкурс на вакансію до ЗСУ був щонайменше 30 людей на місце. Станом на березень 2023 року розподіл вакансій за напрямами виглядає так:
– Бойові рядові вакансії — 33%
– Сфера IT та зв’язку — 24%
– Військові керівники різних напрямів та рівнів — 20%
– Медичні вакансії різних рівнів — 12%
– Комунікації — 11%.
Ольга Бандрівська:
«Гадаю, це пов’язано з тим, що більшість бажаючих воювати вже пішли на фронт. Велетенська хвиля мобілізації пройшла минулого року. А через рік активних боїв складніше знайти людей з такою ж високою мотивацією, як у перші дні війни, готових опинитися на лінії зіткнення. Страшно, і це можна зрозуміти. До цього не кожен готовий фізично та морально. Як рекрутингова агенція, ми намагаємося пробувати різні інструменти, аби достукатись до аудиторії, розширюємо коло кандидатів через партнерів.
У будь-якому разі, військовий досвід — це точно не те, що варто ховати у резюме. Навпаки, підкреслюйте його. Сьогодні кожен може обрати власну роль у боротьбі та знайти своє місце в нашій Перемозі».
Де шукати військові вакансії?
Наразі в Україні триває набір до «Гвардії наступу». З досвідчених офіцерів і солдат планується сформувати нові бригади при Нацгвардії, поліції та прикордонній службі. Батальйони виконуватимуть задачі виключно на передовій та мають посилити діючі війська.
Інші актуальні вакансії до лав Сил Оборони можна знайти на каналі Lobby X.
Детальніше про умови контрактної служби в ЗСУ дізнавайтеся за посиланням.
Для бажаючих приєднатися до Нацгвардії більше інформації тут.
