Це шанобливе означення Микола Віталійович Лисенко отримав ще за життя. Сьогодні його день народження. Видатний український композитор, піаніст, диригент, етнограф народився 22 березня 1842 року на Полтавщині, а роки становлення та навчання провів у Харкові. У нашому місті він став популярним піаністом, його часто запрошували грати на балах.
Якось під час концерту він вразив своєю грою панну з аристократичної родини, і вона подарувала піаністу золоту брошку з самоцвітом, пришпиливши на сюртук, наче орден. Лисенко віддав прикрасу до лотереї, кошти якої йшли на підтримку бідних студентів.
Миколу Лисенка вважають засновником української національної музики. Це шана йому і як композитору, і як етнографу. Музикант любив «повештатися поміж селянським людом, зазначити його світогляд, записати його перекази, споминки, згадки, прислів’я, пісні та спів до них». Він записав 1 500 українських народних пісень та виконав понад 500 їхніх варіацій для голосу з фортепіано та для хору.
Лисенко відкрив у Києві Музично-драматичну школу. Тут уперше в Україні працювали відділ української драми та класи народних інструментів та теорії музики. Вихованцями цієї школи були цілі покоління композиторів, диригентів, музикантів.
Творча спадщина Миколи Лисенка велика і значуща для нашої національної культури. Він — автор 10 опер на українські теми («Різдвяна ніч», «Наталка-Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда», сотень вокальних, хорових і симфонічних творів.
Лисенко був у центрі громадського життя: гуртував навколо себе патріотичну молодь, виступав з концертами як піаніст. Грошовий збір від концертів йшов на громадські потреби. Наприклад, він віддавав гонорари у 1901 році на користь 183 студентів Київського університету, яких віддали в солдати за участь в антиурядовій демонстрації.
Царський уряд із підозрою ставився до Миколи Лисенка. У 1907 році його на деякий час навіть заарештували.
Михайло Грушевський, голова Центральної Ради, так писав про митця:
«…Він безсмертний. Він був вищим творцем краси, володарем чистих насолод мелодій».
https://nakipelo.ua/sohodni-richnytsia-pidpysannia-uhody-pro-asotsiatsiiu-z-ievropejskym-soiuzom/