Я не можу додзвонитись до близької людини, яка зараз на війні. Як краще вчинити?
Коли зв’язку немає понад три доби — сконтактуйтеся з колегами по службі, із безпосереднім командиром чи командиром частини. Якщо вони повідомили, що ваш близький перебуває на бойовому завданні, зберігайте спокій і спробуйте зв’язатися з ним або з нею трохи згодом.
Командування не знає, де він або вона
Дізнайтеся місце останнього перебування, обставини ситуації, коли ваш близький востаннє давав про себе знати, та куди він був направлений. За можливості, отримайте максимально точні координати місця, де з ним або з нею зник зв’язок.
Після цього зв’яжіться з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, який мобілізував захисника, або ж зверніться до організації, де він або вона служать: обласного управління поліції, СБУ, ДСНС тощо. Там уточніть, чи надходило повідомлення від частини про підтвердження статусу зниклого безвісти.
Далі подайте заяву про розшук і передайте всю наявну інформацію до МВС. Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими рекомендує робити це особисто у відділку поліції. Проте можна звернутися за телефоном +38 089 420 18 67 або написати на пошту [email protected]. Додатково вас можуть попросити вказати особливі прикмети людини, що зникла: татуювання, шрами, а також здати ДНК, якщо ви є прямим родичем.
Протягом доби поліція має внести відомості в Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Якщо поліція встановить, що ваш близький у полоні, став заручником або помер — справу передадуть на розслідування до СБУ.
Додатково можна звернутися до Робочої Групи ООН з питань насильницьких або недобровільних зникнень. Зробити це можна двома способами:
– через онлайн-форму (англійською, французькою та іспанською мовами, обравши пункт disappearances);
– надіслати заповнену форму на [email protected].
Командир підтвердив, що близька людина потрапила в полон. Які мої дії?
Першочергово зверніться до Національного інформаційного бюро з питань військовополонених, примусово депортованих та зниклих осіб за номерами 1648 або +38 (044) 287 81 65. Далі передайте інформацію до Об’єднаного центру з пошуку та звільнення полонених при СБУ за телефонами +38 (067) 650 83 32 чи +38 (098) 087 36 01, або листом на адресу: [email protected].
Координаційний штаб рекомендує родичам військовополоненим вести «щоденник», до якого заносити всю інформацію про полоненого, події та дії, що відбуваються, а також дані посадовців, з якими спілкувалися.
А може, у групах Facebook опублікувати інформацію про пошук?
Можна, але обережно. Важливо при цьому не давати в соцмережах забагато деталей. Не публікуйте номер частини, звання, позивний військового, його місце перебування, не додавайте фото зниклого зі зброєю в руках.
«Ми вже неодноразово наголошували, що розміщення в публічному просторі будь-якої інформації про конкретну людину, яка перебуває у полоні в росіян, значно ускладнює процес її повернення додому. Нерідко це ставить під загрозу життя самого полоненого.
Йдеться про додаткову інформацію: значущість особи для суспільства, її політичні погляди, місце служби чи попередня робота, відомості про склад сім’ї, про рідних і близьких. Це спонукає ворога прискіпливо ставитися саме до цієї конкретної особи, у результаті вимоги до її обміну стають завищеними, а сам процес — максимально ускладненим», — пояснила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.
Моя близька людина загинула. Що робити?
Якщо ви не отримували офіційного повідомлення про загибель, а, наприклад, упізнали тіло десь у соцмережах, необхідно повідомити про це у військову частину, а також в інші організації, які перелічені вище: Робочу групу ООН, Національне інформаційне бюро. Це потрібно, аби тіло загиблого включили до бази обміну.
Якщо про смерть повідомили представники військової частини чи територіального центру комплектування та соціальної підтримки, отримайте у них Акт про смерть. Для встановлення факту смерті вам із цим актом і заявою треба звернутися до суду, аби отримати Свідоцтво про смерть державного зразка.
