З березня 2022 року російська авіація знищила аеродром «Коротич»
Цього дня росіяни продовжили терор Харківщини: застосували артилерію проти цивільного населення в житлових районах Харкова, міста Ізюма, бомбардували села області. Було багато загиблих і поранених. Під час обстрілів загарбники пошкодили Свято-Успенський собор, який пережив і бойові дії Другої світової війни, і більшовицьку загрозу знищення. 
Також російська авіація пошкодила «Коротич» — спортивний аеродром у Харківській області в районі селища Новий Коротич. Він не був воєнним об’єктом: там базувався Харківський аероклуб імені В. С. Гризодубової, відбувалися польоти цивільних і приватних літачків і стрибки з парашутом, фестивалі та свята. Були знищені літаки, пошкоджена інфраструктура аеродрому та службові приміщення.
Фото: Харківський аероклуб ім. В.С. Гризодубової / Facebook
3 березня 1862 року народився Олексій Миколайович Бекетов — архітектор, який створив зовнішній вигляд Харкова
Харків у ті часи швидко зростав, переживав будівельний бум і залучав цікавих архітекторів. Ключова роль у формуванні архітектурного образу міста належала саме Бекетову. За його проектами тут побудовано понад 50 будівель, більшість — на центральних площах і вулицях. 
Медичний університет Харкова – одне з кращих творінь Бекетова / Wikipedia
Ці споруди ефектні й масштабні, вони добре спроєктовані, і нині в них розміщені важливі установи, навчальні заклади, лікарні, бібліотеки та музеї. Це будинки юридичного, сільськогосподарського інститутів, Олександрівське комерційне училище, Суспільна бібліотека, Будівля судових установ, Пастерівський інститут, Комерційний інститут, Вищі жіночі курси, Притулок для дворянських сиріт, чотири банка, приватні маєтки, памятник В. Н. Каразіну.
Архітектор залишив яскравий слід в історії міста, присвятив йому талант і натхнення. Творча спадщина Бекетова — життєрадісна, сповнена світла й простору, прикраса й візитівка Харкова.
«Я стояв біля казкових палаців і згадував вузькі провулки рідного міста, тісні й брудні, забудовані глиняними будиночками вулиці, — і мене нестримною силою потягнуло до Харкова, захотілося віддати йому всі свої здібності».
Фото: Wikiwand
3 березня 1919 року — День народження Олексія Васильовича Погорєлова, видатного харківського математика, механіка, інженера
Саме за його підручником ми, як і кілька поколінь українських дітей, вивчали геометрію в школі. Це перший учений зі світовим ім’ям, який всю кар’єру побудував у Харкові: в університеті та у Фізико-технічному інституті низьких температур.
Олексій Погорєлов багато в чому визначив основні напрямки розвитку геометрії минулого століття. Його дослідження стосувалися геометрії в цілому, теорії пружних оболонок і прикладних проблем. Він вирішив задачі, над якими билися математики півтора століття. 
Погорєлов написав три блискучих університетських підручники. Та особливо багато зусиль він приділив шкільному підручнику: намагався зробити його зрозумілим і багато охопити водночас. Погорєлов відрізнявся від радянських сучасників невтомною працею та великою жагою до відкриття нового. На його честь названо астероїд «19919 Pogorelov».
Фото: НАН України
2 березня 2022 в історії України
