6 лютого 1996 року британську антарктичну станцію «Фарадей» передали українським полярникам.
На її базі українці створили власну станцію і дали їй ім’я «Академік Вернадський» на честь першого очільника Української академії наук, засновника вчення про біосферу та ноосферу.
Є легенда, що українці купили станцію за 1 фунт стерлінгів. Ніби коли британська експедиція назавжди покидала станцію, її командир жартома попросив символічну плату. Керівник українських полярників «розплатився» монеткою в один фунт, яку тут же вмонтували в барну стійку бару «Фарадей».
Цей бар — найпівденніший у світі. Це улюблене місце полярників, де вони грають на більярді та у дартс, відзначають свята. А ще бар — виборча дільниця для українців, вони голосують тут на президентських та парламентських виборах.
Ще на нашій станції є найпівденніша православна культова споруда, каплиця святого князя Володимира, і музей, туда навіть приїжджають туристи. В українських експедиціях випробування Антарктидою триває рік. Перезмінку вчених довозить український криголам «Ноосфера».
Навіть попри війну в Україні антарктична експедиція триває, наші вчені продовжують важливі дослідження в Антарктиді. Вони постачають результати наукових досліджень і фотографії численних пінгвіняток, що живуть навколо станції.
6 лютого 1883 року народився Дмитро Павлович Григорович, український авіаконструктор.
Із 80 конструкцій літаків, розроблених ним чи під його керівництвом, вирізняються морські літаючі човни, гідроплани, неперевершені у світі. За роки Першої світової війни конструкторське бюро Григоровича створило понад 10 типів гідролітаків: морський розвідник, морський торпедоносець, літаки, обладнані бронею та шасі, що складалося в польоті.
Але за радянських часів авіаконструктор зазнав арештів, був звинувачений у шкідництві й ув’язнений до Бутирської в’язниці.
Та навіть перебуваючи в ув’язненні, талановитий авіаінженер спроєктував один із найкращих у світі винищувачів. Дмитро Григорович виховав багато видатних конструкторів. Його ідеї використовують у конструкціях літаків і донині.
6 лютого 1899 року народився Борис Данилович Ткаченко, український лінгвіст «Розстріляного Відродження»
Він був видатним мовознавцем, перекладачем. Із Майком Йогансеном написав «Загальний курс української мови», склав «Практичний російсько-український словник», долучився до роботи над «Новим українським правописом» 1928 року.
У Харкові з Леонідом Булаховським вони створили «Нарис української стилістики». Акцент в ній зроблено на стилістичній особливості української мови, залученні художньої літератури, фольклору, народно-розмовних арго.
Можливо, це й спричинило репресії проти українських мовознавців, укладачів словників та перекладачів. Адже в срср тоді панувало заперечення унікальності української мови, штучне наближення її до російської, приземлення до діалекту.
В грудні 1937 року Борис Ткаченко був заарештований. Йому інкримінували участь в «антирадянській українській націоналістичній терористичній організації».
Ткаченка засудили до страти та розстріляли в 1937 року, ймовірно, в Биківнянському лісі.
5 лютого. Цей день в Україні та світі
