Чи помічали ви, наскільки по-різному люди реагують на успіхи та невдачі? Для когось джерело успіхів і програшів — зовнішній світ, для когось це — результат внутрішніх рішень та змін.
Явище, яке пояснює такі особливості реагування, має назву локус контролю. Поняття це введено ще у 1954 році соціальним психологом Джуліаном Роттером. Дослідник виділив зовнішній і внутрішній локуси контролю. Люди, які приписують відповідальність за події свого життя зовнішнім силам, мають екстернальний — зовнішній локус контролю. Ті, хто значною мірою приймає власну відповідальність — інтернали, вони мають внутрішній локус.
Екстернали характеризуються пасивною життєвою позицією
Власне, навіщо докладати багато зусиль, коли Всесвіт усе вже вирішив за тебе. Будь-яка подія для них — результат випадків, обставин, але аж ніяк не результат власної роботи та переконань.
З іншого боку, вони тривожні, агресивні, песимістичні та менш толерантні до інших. У крайньому разі ці люди можуть бути фаталістами або мати яскраво виражене магічне мислення: нібито доля вже давно визначена. Винуватити інших у власних нещастях, опускати руки та не вірити у себе — це про екстерналів.
На відміну від екстерналів, люди з активно вираженим внутрішнім локусом контролю, інтернали — набагато впевненіші в своїх силах, толерантніші до інших, мають розвинені силу волі та вміння приймати рішення. Їхнє життя більш осмислене та змістовне. І це не дивно, адже бути автором власного життя завжди цікавіше. До того ж такі люди вмотивовані. Розуміння своєї відповідальності, вміння прийняти програші та невдачі допомагає будувати життя та бути щасливим.
Вочевидь, у реальності усе не так однозначно. У будь-якій людині одномоментно існують обидва ці локуси. Проте один із них домінує. Важливо зрозуміти, який локус контролю є домінуючим особисто для вас і спробувати зробити висновки.
Аби зрозуміти, який локус у вас є пріоритетним, зверніть увагу на наступне:
Намагайтеся помічати, коли ви звинувачуваєте себе без очевидної причини або занадто перебільшуєте свій внесок у результат справи.
Або навпаки: коли демонструєте впевненість, що змінити нічого неможливо, все вирішено, вам не вдасться отримати бажаний результат.
Основним завданням є розвиток балансового відношення до відповідальності та контролю. Адже в реальності відповідальність за події одночасно лежить і на нас, і на оточуючих людях і просторі.
