8 січня в церковному календарі — Собор Святої Богородиці. Для вірян цей день не менш особливий, ніж Різдво Христове. В Україні свято називають просто «Богородиця». 8 січня наші предки вшановували повитух, цей день ще називали Бабиним днем. Нині цю професію називають акушерством. Існувало повір’я, що між повитухою та дитиною на все життя зберігається духовний зв’язок. Повитухи не лише допомагали породіллям, а й були знахарками: лікували людей за допомогою народних методів і цілющих трав.
У світі 8 січня святкують День обертання Землі. Свято було запроваджене на честь фізика Жана Фуко. В 1851 році він довів, що Земля обертається навколо Сонця за допомоги величезного маятника, який закріпив на куполі Пантеону в Парижі. Прилад отримав назву «маятник Фуко». Примірівши модель планети на свій латунний маятник, вчений довів обертання Землі. Своє спостереження він зафіксував 8 січня, а пам’ять про винахід вшановується щороку.
Фото: pixabay
У цей день у 1656 році в голландському місті Гарлем вийшов перший номер газети «Гарлемський вісник» (Haarlems Dagblad), яка видається й досі. Це найстаріше з періодичних видань, що нині існують.
8 січня відзначають Всесвітній день друку (World Typing Day). Це знаменний день не тому, що вшановує важливу людину, народну традицію чи історичну подію: він акцентує нашу здатність друкувати, спілкуватися та поширювати інформацію. Телефон, планшет, комп’ютер, інші засоби друку — неймовірні стрибки, які людство здійснило у спілкуванні та письмових навичках. Тож Всесвітній день машинопису — чудовий спосіб згадати минуле, вшанувати сьогодення та захопитися майбутнім.
8 січня 1859 року народився Степан Смаль-Стоцький, український мовознавець і педагог. Це провідний діяч національного та культурного відродження Буковини, опонент москвофілів. В літературознавчих працях він заперечував існування спільної давньоруської мови, вважав, що фонетично українська мова ближче до сербської, ніж до російської. Критикував теорії «центрів» чи «колисок» розселення східних слов’ян. Смаль-Стоцький добивався рівноправності українців у політичному житті Буковини. Під час Першої світової війни він служив офіцером австрійської армії. Згодом був головою Управи Українських Січових Стрільців, співзасновником Української академії наук, послом ЗУНР у Празі, там же викладав в Українському вільному університеті.
8 січня 1935 року народився Василь Симоненко, журналіст, поет-«шістдесятник», діяч українського руху дисидентів. За життя поета вийшло лише дві книги — збірка поезій «Тиша і грім» і казка «Цар Плаксій і Лоскотон». Проте сучасники вже тоді усвідомили, що це значний талант. Симоненко з Аллою Горською та Леонідом Танюком розшукували місця масового поховання жертв НКВС і виявили їх на Лук’янівському, Васильківському цвинтарях і поблизу містечка Биківня біля Києва. Василь Симоненко рано пішов із життя, лише у 28 років після побиття міліціонерами. Через трансляцію в ефірі «Радіо Свобода» щоденників Симоненка в срср його було оголошено націоналістом, а творчу спадщину — заборонено. Проте марно: за змістом, духовним наповненням доробок поета став ніби настановою українському народу: «Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину».
Ілюстрація: В. Клименко
https://nakipelo.ua/4-sichnya-tsey-den-v-ukrayini-ta-sviti-2-3/
