Повномасштабне російське вторгнення призвело до падіння ВВП України на 32% у 2022 році, спричинило девальвацію гривні та викликало зниження промислового виробництва та споживчих настроїв українців. 2023 рік має бути кращим.
Минулий рік став найгіршим в історії Незалежної України та відкинув економіку країни на роки назад. Ракетні атаки, що зруйнували десятки тисяч житлових і комерційних будівель, міграція мільйонів людей, віялові відключення світла та проблеми з експортом спричинили падіння ВВП на 32% цього року. І це краще, ніж прогнозував уряд, який очікував обвал ВВП на цілих 50%. У 2023 році падіння буде не таким катастрофічним – економіка зменшиться на 5%, прогнозують аналітики інвестиційної компанії Dragon Capital. А Міністерство економіки, взагалі, розраховує на зростання на рівні 3,2%.
Що відбувається та як працюватимуть ключові галузі економіки?
〉Гривня б’є антирекорди
В передостанній день року гривня дешевшає. Наприклад, долар у «ПриватБанку» продається на 0,5 грн дорожче за попередній день — 40,50 грн, а євро зріс на 0,2 грн — до 42,3 грн. Така сама ситуація і в харківських обмінниках — українська валюта стала слабшою на 0,2 грн. Долари продають за 40,8 грн, а євро — за 42,75 грн.
«Схоже, що напередодні свят активізувався попит на валюту, зокрема цілком імовірно, що для «сірого» імпорту, спричинивши додатковий тиск на курс. Водночас на міжбанківському ринку без разових великих закупок валюти», — йдеться у звіті аналітичної групи ICU.
На початку ж 2021 року долар в обмінниках коштував 31 грн, тобто за рік він здорожчав для бізнесу та українців аж на 32%. Приблизно так само у 2022 році зросла й інфляція.
Чому девальвувала гривня? Одна з перших причин – це падіння експорту через блокаду Чорноморських портів, порушені логістичні ланцюжки та постраждалі підприємства, що мусили зупинити свою роботу. За даними Державної служби статистики, за 9 місяців 2022 року Україна експортувала товарів на $33 млрд, що на 31,5% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Гривню донизу тягнуть й панічні настрої населення – люди купували валюту на усі
свої збереження. Навесні, коли НБУ встановив фіксований курс валют, що значно відрізнявся від реального, почав процвітати так званий «картковий туризм». Українці з десятками банківських карток на руках приїжджали до будь-якого європейського міста та знімали готівку по офіційному курсу, який, наприклад, у травні складав 29,25 грн за долар. А потім продавали валюту по реальній вартості в обмінниках, що тоді ж становила 36,7-36,8 грн за долар. За даними НБУ, лише у травні з українських карток у банкоматах зняли готівку на 57,5 млрд грн, тоді як у січні — на 7 млрд грн.
Через різкий попит на валюту за кордоном українські банки зіштовхнулись з дефіцитом валюти і щоб його нівелювати Нацбанку довелось витратити частину золотовалютних резервів. Комерційні ж банки почали вводити додаткові комісії при зніманні готівки, що звело нанівець картковий туризм. Однак досі за кордоном перебуває близько 7 млн українських біженців, які щомісяця витрачають приблизно $2 млрд.
Експерти не прогнозують суттєвих валютних коливань в першому кварталі — не більше ніж на 10% через підтримку західних партнерів.
«Надходження коштів від міжнародних партнерів повністю профінансують дефіцит бюджету, який, за нашими оцінками, у 2023 році залишиться на рівні $38 млрд або 27% від ВВП. Нацбанк, імовірно, зможе завершити ризиковану практику «друку гривні» для цілей бюджету цього року або принаймні суттєво скоротити обсяги з очікуваних 400 млрд грн поточного року», — припускають аналітики Dragon Capital.
〉Важка промисловість
З січня по листопад 2022 року, за даними GMK Center, виробництво чавуну скоротилось на 68,4%, сталі – на 68,6%, а прокату – на 70,1%. Восени падіння було глибшим. Наприклад, сталі у листопаді вироблено 313 тис. т, що на 82,0% менше порівняно з аналогічним періодом 2021 року. Виробництво залізорудної продукції впало більш ніж на 90% порівняно з довоєнним часом.
Через війну Україна втратила два потужні металургійні заводи в Маріуполі, які виробляли 40% сталі в країні. Інші заводи скоротили завантаженість виробничих потужностей на 50% і більше. В даний час виробництво залізорудного концентрату майже повністю зупинено. Підземні шахти не можуть працювати через перебої з електропостачанням.
Ракетні обстріли, що призводять до руйнування енергетичної інфраструктури, впливають на роботу підприємств важкої промисловості — металургійних і гірничодобувних підприємств.
Наприклад, 24 листопада «АрселорМіттал Кривий Ріг» повідомив про критичне обмеження споживання електроенергії та тимчасову зупинку більшості виробничих процесів до стабілізації енергозабезпечення. На день раніше – 23 листопада тимчасово зупинив виробництво металургійний комбінат «Каметсталь» групи «Метінвест». Компанія повідомила, що у середині грудня підприємство відновило виробництво чавуну на одній доменній печі. Однак подальше відновлення виробництва сталі та прокату залежатиме від наявності електропостачання.
Ferrexpo повідомила, що в жовтні-грудні 2022 року скоротила виробництво котунів на 64,2% порівняно з попереднім кварталом — до 0,3 млн т. Це викликано вимушеною зупинкою потужностей у жовтні внаслідок перебоїв з електропостачанням. Окрім цього, компанії відчувають проблеми з експортом, який раніше йшов через морські порти, а зараз — залізничним сполученням через західний кордон.
«До повномасштабного вторгнення РФ 60% залізняку, 80% чавуну і залізної продукції експортувалося через морські порти. З початком бойових дій українські порти заблоковані військовим флотом росіян, і основним шляхом експорту став залізничний транспорт. У жовтні 55% металургійної продукції експортується в ЄС саме залізницею», — йдеться в
матеріалі GMK Center.
Однак через різну ширину залізничної колії в Україні та ЄС збільшилися черги залізничних вагонів на кордонах. Наприклад, у листопаді в середньому вагони простоювали у черзі на кордоні 11 днів. Окрім того, морські порти ЄС не мають достатніх вільних потужностей і не можуть прийняти всі українські вантажі. Тож підприємства несуть втрати. За оцінками GMK Center, щомісячна сума таких збитків становить $420 млн. Така сама ситуація й з машинобудуванням.
У Харкові створений великий виробничий кластер, однак значна кількість підприємств не працює. Не тільки через проблеми з електрикою, а й через обстріли обласного центра зі сторони російських окупантів. Наприклад, у липні, за даними місцевої влади, не працювало приблизно 90% виробництв — більш свіжих даних поки немає. Тож харківські підприємства релокуються. Як от, наприклад, завод «Укрпостач» (частина холдингу UBC Group), який переїхав у Вінницю.
У першому кварталі, за даними воєнних аналітиків, війна триватиме і це не дозволить підприємництву розвиватись. Обстріли міста не дозволять компаніям через питання безпеки поновлювати виробництво, окрім того, більшість чекає на стабілізацію ситуації із постачанням електроенергії.
〉Галузь підтримує ЗСУ
Основна маса підприємств легкої промисловості працює на давальницькій схемі, тобто відшивають одяг за лекалами та брендами відомих виробників. За даними Держкомстату, до війни підприємства легкої промисловості виробляли товарів на 3,2 млрд грн, близько 51% яких — експортується здебільшого до Європи. В Україні функціонувало понад 1,6 тис. малих і середніх підприємств легкої промисловості. Значна їх частина розташована в північно-східних регіонах країни і Харків — один із найбільших підприємницьких центрів. Однак після початку війни підприємства, що розташовані в Харкові і області, так само як в Чернігівській чи Сумській областях потрапили під обстріли і не змогли працювати.
За оцінками профільної асоціації Укрлегпром, мійже 60% підприємств не працюють — вони або закрились, або працюють з перебоями. Західні замовники відмовились співпрацювати із українськими виробниками через страх втратити колекції – вони побоюються, що в завод у будь-який момент може прилетіти російська ракета.Тож однією з можливостей вижити стало замовлення на пошив військової форми для ЗСУ. Однак, це поки перспектива 2023 року.
«Держбюджет України на рік, що почався, – це бюджет країни, що воює. Тож уряд активізує співпрацю з бізнесом, який забезпечує потреби ЗСУ та інших оборонних відомств. Зокрема, з вітчизняним легпромом, який переключився на забезпечення потреб українських військових із перших днів війни», — зазначила перша віце-прем’єр-міністр
економіки Юлія Свириденко.
За даними «Укрлегпрому», потужності українського виробництва готової продукції дозволяють забезпечити потреби ЗСУ на 70–80%, а по деяким позиціям — на 100%. Значну кількість замовлень можуть отримати саме харківські підприємства, які дуже відомі в Україні. Саме державні замовлення підтримуватимуть галузь до перемоги України.
〉Торгівля відновляється
Постійні обстріли Харкова російськими окупантами даються взнаки. У місті, за даними міської ради, частково або повністю зруйновано близько половини ринків та торговельних майданчиків. Незважаючи на постійні обстріли, торгові центри, аптеки, автозаправні станції продовжують працювати. Харківські ресторани перетворилася на волонтерські кухні, які готують тисячі порцій щодня для потреб військових, територіальної оборони, лікарів, містян та інших. Відкриваються і нові об’єкти.
Наприклад, зараз у місті працює близько 80% від довоєнної кількості супермаркетів та приблизно 70% аптек. Повністю або частково відновили роботу всі мережі супермаркетів (Клас, Рост, Сільпо, АТБ-маркет, Чудо маркет, Десяточка та ін.), магазинів продовольчих товарів (Посад, Агромол, Салтівський м’ясокомбінат, Кулиничі, Свіжина, та ін.), магазинів електротоварів та побутової техніки (Comfy, Ельдорадо, Фокстрот, Алло), магазинів товарів для дому (Smilemarket, Аврора, Smart Store), косметики та побутової хімії (Eva, Prostor) тощо.
Також працює 41 з 53 харківських ринків та торговельних майданчиків, близько 370 аптек та 130 автозаправних станцій. У Харкові відкрилась мережа продовольчих магазинів Opti маркет, а у грудні відновив роботу ТЦ Метро. Можна відвідати майже усі із розташованих у місті ТРЦ: Nikolsky, «Дафі», «Французький бульвар» та ін. Можна констатувати, що торговельні центри поступово пристосовуються до роботи під час енергокризи. Низка ТЦ працює від генераторів. Робота в такому режимі змушує ТЦ економити електроенергію (наприклад, вимикати ескалатори), однак це дозволяє ТЦ продовжувати виконувати свою функцію, каже Голова Дослідницької групи Української Ради Торгових Центрів Дмитро Топольськов.
