Батько та син Роман і Владислав із Харківської області від початку війни захищають Україну в складі Державної прикордонної служби. Коли їхній будинок окупували російські вояки, та ще й влаштували у ньому штаб, прикордонники прийняли тверде рішення дати координати будинку українській артилерії для знищення ворогів.
Про це пише Державна прикордонна служба України.
Роман працює у ДПСУ вже понад 20 років. Його син Владислав став прикордонником у 2018 році, після закінчення навчання. Від 24 лютого вони обидва відважно боронили східні кордони України.
«Ми з сином перебували в сусідніх прикордонних нарядах. Коли я побачив, що через нас летять ракети та почався обстріл нашої території, зрозумів: почалася війна. Після перегрупування я встиг заскочити на кілька хвилин додому, сказав дружині, щоби берегла доньку, і повернувся до підрозділу», — згадує Роман.
Чоловіки встигли евакуювати своїх рідних. А ось населений пункт, де жили Роман з Владиславом, російські війська окупували. Окупація, звісно ж, супроводжувалася знущаннями з місцевого населення та грабіжництвом. Односельці передавали прикордонникам інформацію, що вороги крали все: автомобілі, побутову техніку, навіть текстильні шпалери.
«Ми швидко дізналися, що росіяни розмістили в населеному пункті засоби радіоелектронної боротьби, щоби глушити зв’язок, а в нашому будинку — так званий штаб. Їхній командир навіть поговорював, що перевезе в наш дім дружину з дітьми. Терпіти це все не було сил, ми з сином передали координати нашої оселі артилеристам, які дуже прицільно відпрацювали», — розповів Роман.
Після деокупації Харківської області односельчани передали прикордонникам їхні сімейні фотографії, які після вибухів розлетілися вулицями. Роман і Владислав кажуть, що не шкодують за втраченим будинком.
«Після перемоги ми побудуємо ще кращий дім. Дім, в який ніколи не прийдуть мерзенні окупанти», — запевнив Владислав.
Аби військовослужбовці, їхні сім’ї та інші герої цієї історії залишалися у безпеці, ДПСУ не зазначає населеного пункту та дати цієї історії.
https://nakipelo.ua/iakshcho-mene-zaraz-nazvut-banderivkoiu-ia-tsym-pyshatymusia-stala-neiu-zavdiaky-im-istoriia-meshkanky-balaklii/
