Економісти з Оксфорда та Кембриджа планують створити економічну модель післявоєнного Харкова, яка лежить в основі нового Генерального плану розвитку міста Харкова.
Про це заявив мер міста Ігор Терехов на своїй прес-конференції.
«Яким Харків буде після війни, які галузі повинні розвиватися, яка буде у місті індустрія, як розвиватиметься IT-кластер. Первинною є саме економічна модель, бо місто повинно бути самодостатнім. У майбутньому ми не хочемо шукати у когось ресурси. Харків повинен бути економічно самодостатнім для того, щоб розвиватися, і ми це вже плануємо», — зауважив Терехов.
Він повідомив, що другим напрямком роботи у створенні нового генплану є відбудова інфраструктури. Тому разом з командою британського архітектора Нормана Фостера зараз розробляються нові житлові мікрорайоні, які будуватимуть із застосуванням найсучасніших енергозберігаючих технологій.
«Вже зараз дивимось на те, які є залягання води у тому чи іншому мікрорайоні, щоб скоротити плече її доставки у 140 км, яке зараз є у Харкова. Це дуже скоротить фінансові затрати», — пояснив міський голова Харкова.
Крім того, харківські комунальники починають відновлювати будинки на Північній Салтівці.
«Близько 300 будинків, які ми не зможемо відновити – це порушені конструктиви. Це на Північній Салтівці», — зазначив Терехов.
У місті не підлягають відновленню 500 будинків, тому без житла залишилося близько 150 тисяч харків’ян.
«Що стосується кооперативних будинків і будинків ЖСК та ОСББ. Для нас немає різниці — кооперативний це будинок чи не кооперативний будинок. Це наш будинок, будинок, який розташований у місті. До війни ми ухвалили рішення про співфінансування будинків ОСББ», — додав він.
За словами Терехова, зараз на Північній Салтівці відбудовують ті багатоповерхівки, які можливо. Підключені будівельні організації. Роботи ведуться за рахунок бюджету Харкова.
Також у міській раді Харкова продовжать фінансувати безоплатний проїзд у громадському транспорті, поки дозволятимуть можливості бюджету міста.
«Все, що міська влада може зробити, вона робить. Коли почав працювати громадський транспорт, ми вирішили, що проїзд у ньому буде безкоштовним. Ми покриваємо ці видатки за рахунок бюджету міста. Зараз кожна людина мала б заплатити за проїзд 50-60 гривень на день. Це велика сума, тим більше, коли у багатьох немає роботи, тож хай краще люди витратять ці гроші на себе, а ми дотуватимемо з бюджету», — наголосив мер.
Він повідомив, що наразі немає термінів, коли міська влада зупинить фінансувати безкоштовний проїзд.
«Зараз складно сказати точну дату, це залежатиме від можливостей бюджету та обстановки у місті. Поки що нам важко, так, але ми тримаємо ситуацію під контролем, і люди вдячні нам за це. Коли не буде такої можливості, то я вийду до харків’ян і відверто скажу, що такої можливості вже нема. Але поки що ми справляємося», — запевнив Терехов.
Своєю чергою на прес-конференції він розповів, що було декілька хвиль повернення харків’ян у місто.
За його словами, зараз у Харкові проживає більше мільйона людей, у тому числі ті, кому довелося евакуюватися з окупованих територій та зон бойових дій.
Перша хвиля — у травні, коли у місті було відносно тихо, друга — після звільнення від росіян більшої частини Харківської області.
«Була ще одна хвиля, коли почали обстрілювати усі міста країни і почалися перебої з електропостачанням. Люди зрозуміли, що для ворога немає жодної різниці — Харків, Київ чи Західна Україна. Але ж Харків — це їхній рідний дім, і вони хочуть тут жити», — відповів Терехов.
Також на площі Свободи не будуть встановлювати ялинку.
За його словами, будуть святкові заходи на станціях метрополітену.
«Ялинки, такої, як ми звикли, на площі Свободи не буде, бо йде війна, і ми повинні це розуміти. Втім, навіщо ми воюємо, якщо не можемо нашим дітям та деяким дорослим влаштувати Новий рік? Тому будемо робити так, щоб було безпечно. І ви побачите декілька цікавих речей», — сказав Терехов.
Крім того, у Харкові перейменують біля 400 топонімів, які пов’язані із назвами російських міст та географічних об’єктів, розташованих у рф.
«Працює наша топонімічна комісія, зокрема, з Інститутом національної пам’яті та Харківською топонімічною групою. Тож перейменування будуть. Як ви знаєте, у травні ми вже перейменували кілька знакових вулиць та проспектів, назви яких дратували людей. Планується, що перейменовуватимуться близько 400 топонімів, але не за один раз. Спочатку виберемо 15-20 вулиць, які винесемо на наступні сесії міськради. Але ми ретельно до цього будемо ставитися, будемо прислухатися до городян. Водночас треба провести ретельну роз’яснювальну роботу, пояснити людям логіку перейменувань», — пояснив мер.
