Куди варто вкладати, а куди — ні. Як зберегти заощадження під час війни

Вторгнення Росії боляче вдарило по економіці України. За сім місяців гривня девальвувала з 29 гривень до 42 гривень, що одразу призвело до зростання цін на послуги, продовольчі та непродовольчі групи товарів. Українці втрачають роботу і шукають додаткові підробітки. Як грамотно під час війни розпорядитися особистими фінансами?


Економіка падає

Ціни на продукти харчування оновлюють рекорди практично щотижня. Виконавчий директор Центру соціально—економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук каже, що інфляція в Україні за підсумками року становитиме 25%. «Ми вже пройшли значний шлях і найближчим часом істотної зміни цін на комунальні послуги, електроенергію, паливо не відбудеться. Більш-менш стабільним буде і курс валют«, — прогнозує експерт.

Гривня за останні сім місяців після російського вторгнення і так девальвувала на 56% — і зараз один долар в обміннику коштує вже 42 гривень. Це антирекорд за весь час обігу гривні в країні. 

Знайти роботу стає дедалі складніше. Дослідження кадрового порталу grc.ua показують, що внаслідок війни втратили роботу і основні джерела заробітку 40% співгромадян, розповідає керівник експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua Руслана Березовська. Зарплати скоротили у 28,7% опитаних фахівців. 

«Більше половини українців зазначають, що їх не влаштовує розмір зарплат», — підкреслює експерт. Але працівники готові терпіти. Після початку війни в Україні склався ринок роботодавця — вакансій не вистачає, конкуренція зростає, а вимоги до кандидатів посилюються. 

Які інструменти доступні

Інструментів, які дозволяють хоча б частково компенсувати інфляцію, не так і багато. Їхній вибір залежить від суми, яка є на руках у споживачів. Якщо вона невелика, то можна покласти кошти на депозит. «Усі вони зараз гарантуються державою», — нагадує президент інвестиційної групи Універ Тарас Козак. Але відсоткові ставки в банках зараз не покривають рівень інфляції. Наприклад, розмістити депозит у Приватбанку на 10–12 місяців можна під 6% річних у гривні. Глобус банк пропонує 15,75% річних у гривні, але для цього в банк потрібно принести не менше ніж 25 тисяч гривень. Ставка за депозитами в ProCreditBank становить 17% річних, але й мінімальна сума розміщення вища — 50 тисяч гривень. Варто враховувати, що реальний дохід буде нижчим, оскільки кожен клієнт фінустанови сплачує прибутковий податок і військовий збір. Наприклад, якщо розмістити в банку депозит на 100 тисяч гривень на рік під 17% річних, то дохід до оподаткування становитиме 16 953  гривень. Податки становитимуть 3 305  гривень із цієї суми — це військовий збір (254 гривень) і податок на доходи фізосіб (3 051 гривень), тобто на руки можна отримати 13 647 гривень. І реальна відсоткова ставка становить уже не 17% річних, а лише 13,69%.  Якщо банк буде визнано неплатоспроможним, то клієнт все одно втратить. Кошти йому можуть повернути на 2–3 тижні пізніше терміну, а процентні ставки можуть не нарахувати. 

Ще один варіант для інвестицій — купівля облігацій внутрішньої позики (ОВДП) — цінних паперів, які випускає держава. На них можна заробити 12–16% (військові) і 18–20% (всі інші) річних у гривні. Звичайний українець не може купити цінні папери безпосередньо, для цього потрібен посередник, у якого є ліцензія. Такі послуги може надавати банк, брокер або інвестиційна компанія. Щоб придбати ОВДП, необхідно відкрити окремий рахунок у банку, укласти договір із посередником, який і купуватиме цінні папери від імені клієнта. Усі ці послуги — платні, суми можуть суттєво відрізнятися залежно від банку та обсягу інвестування. Наприклад, при купівлі ОВДП на 12 місяців на суму 100 тисяч гривень під 10,5% річних можна додатково заробити 10,5 тисяч гривень. За відкриття рахунку доведеться заплатити 300—500 гривень, за передачу інформації Нацбанку про їх купівлю — 100–200 гривень, за зарахування на рахунок — 300 гривень — 1 тисяч гривень. Власники ОВДП отримують відсотки, вони також можуть продати свої папери на вторинному ринку до завершення терміну їхньої дії. Податки платити не потрібно, але зате є сума мінімальної операції. Як правило, вона стартує зі 100 тисяч гривень. 

Можна придбати валюту через депозит. Деякі банки пропонують клієнтам придбати долари або євро за курком 37–39 гривень за умови, що ці кошти лежатимуть на депозиті щонайменше три місяці за практично нульової відсоткової ставки. Максимальна сума покупки становить 50 тисяч гривень. Це вигідно, оскільки зараз придбати «зелений« в обміннику можна не дешевше 41–42 гривень. Головний ризик у цій ситуації — неможливо спрогнозувати, яким буде курс валют через кілька місяців. «Це вигідно для тих людей, які готуються придбати товари іноземного виробництва, наприклад, побутову техніку чи телевізор», — каже Тарас Козак. Експерт рекомендує частину своїх коштів тримати в доларах або євро на той випадок, якщо розмір міжнародної допомоги Україні знизиться і гривня почне девальвувати. 

Інші інструменти, які дають змогу зберегти заощадження, не такі цікаві. Українці за рішенням Нацбанку не можуть купувати акції іноземних компаній, а фондовий ринок у нашій країні не розвинений. Ціни на нерухомість знизилися після початку війни на 10–15%, але падає і розмір орендної плати. Крім того, є ризик, що будинок потрапить під обстріл і інвестор втратить свій актив. Золото дешевшає шість місяців поспіль, незважаючи на фінансову кризу, що спостерігається в багатьох країнах.     

 Складним для українців буде і наступний рік. Усе залежатиме від допомоги заходу, але, за прогнозами, інфляція становитиме щонайменше 20%, каже Дмитро Боярчук. Споживачам варто вже зараз задуматися про те, як зберегти свої заощадження. 


https://nakipelo.ua/iak-kharkivski-pidpryiemtsi-vidrodzhuiut-robotu-u-rehioni-shcho-strazhdaie-vid-obstriliv/

Читайте також

Total
0
Share