У Харкові відбувся брифінг Міністерства оборони України та Міністерства охорони здоров’я, де були обговорені питання щодо лікування українських військових після полону.
Взагалі Україна провела 24 обміни полоненими, з полону повернули 808 людей. Про це повідомила заступниця міністра оборони Ганна Маляр.
За її словами, всього Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими опрацював понад шість тисяч запитів «про статус особи». Мова йде про запити родичів, які шукають своїх зниклих безвісти рідних-захисників України.
За даними Маляр, штаб провів понад три тисячі консультацій телефоном. Понад те, проведені 380 особистих прийомів громадян і більше 500 зустрічей із рідними військовополонених.
Своєю чергою спеціаліст науково-дослідного центру гуманітарних проблем ЗС України полковник Володимир Пєтухов заявив, що наразі створено Центр, до складу якого входять фахівці різних напрямків.
«Наше основне завдання відповідно до стандартів НАТО — це триетапна реінтеграція військовослужбовців, які повернулися з полону. На першому етапі, після того, як СБУ та ГУР МО України повернули військових, вони проходять медичне спілкування. Їх направляють на другий етап. Якщо немає гострих ситуацій та питань у правоохоронних органів до військовослужбовців, вони направляються в наш Центр, де з ними працюють медики», — зазначив він.
Військовим надають медичну допомогу та направляють на реабілітацію або лікування. Із ними працюють психологи для підтримки та стабілізації психологічного та психічного стану. Після цього держава має забезпечити їх документами, пояснити соціальні права, аби вони могли будувати плани на майбутнє.
«Дуже важко людям, які щойно звільнилися з полону, будувати майбутнє. Вони тривалий час залежали від тиску, перебували у стані, який відрізняється від того, до якого звикли військовослужбовці, що брали участь у бойових діях. Ми забезпечуємо весь аспект послуг, пов’язаний з реінтеграцією людей. Після цього повертаємо їх до родин, до підрозділів, де вони проходять службу. Наше головне завдання — відновлення військовослужбовців на посаді та на службі», — зауважив Володимир Пєтухов.
Командувачка Медичних сил ЗСУ Тетяна Остащенко заявила, що на сьогодні в Україні існує єдиний медичний простір. Тож коли мова йде про полонених, держава має можливість розташувати їх для поглибленого медичного огляду та лікування у будь-якому закладі Міністерства охорони здоров’я України та у відомчих закладах.
За її словами, програма лікування за кордоном є державною та не потребує збору додаткових коштів.
«Міністерство охорони здоров’я України спільно з командуванням Медичних сил ЗСУ визначили покази, за якими людина потребує лікування за кордоном. Усе фінансується державою. Ви можете подивитися звіт Міністерства фінансів України, де чітко видно, які величезні кошти на це виділяються», — наголосила Тетяна Остащенко.
Крім того, вона зазначила, що військові, які повертаються з полону, мають обов’язково пройти поглиблений медичний огляд.
«Їх оглядають вісім спеціалістів, включаючи хірурга, терапевта та вузьких спеціалістів. Оцінюється загальний стан здоров’я, описуються травми, поранення. Людина або відправляється на лікування, або проходить військово-лікарську комісію на предмет придатності до військової служби», — додала Тетяна Остащенко.
Як повідомила заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак, держава повністю взяла на себе видатки за фінансування лікування та реабілітації наших захисників: і тих, які поранені на полі бою, і тих, що повернулися з полону.
«У нас працює потужна мережа закладів охорони здоров’я. Не має жодного значення, чи це заклад для цивільних людей, чи для військовослужбовців. Під час повномасштабної війни реально працює єдиний медичний простір, ми в повному контакті з командуванням медичних сил і з усіма шпиталями», — зазначила вона.
За кордон щотижня віправляють 40 наших військових на лікування. Приблизно 18 країн приймають наших пацієнтів: починаючи з Польщі та Німеччини, де наших найбільше, і закінчуючи Мексикою, Португалією, США, Канадою та Ізраїлем.
