Військові «навчання» за декілька десятків кілометрів і загострення в сусідніх з Харківською областях ще до 24 лютого змінили звичайний фокус місцевих медіа. Увага до готовності бомбосховищ, питання до влади щодо потенційного вторгнення, репортажі про ТРО й тренінги з домедичної допомоги — це те, про що напередодні бомбардувань писали й знімали харківські журналісти та їхні закордонні колеги.
23 лютого на велику пресконференцію вийшли очільник області, мер міста, керівники силових відомств регіону й запевнили: Харків готовий до будь-якого розвитку подій, передумов для евакуації мирного населення немає.
Час з 24 лютого для медійників став справді випробуванням. Більшість колективів місцевих ЗМІ в перші тижні війни переїхали в безпечніші місця чи опинилися розкиданими по різних регіонах. Наразі так і не відновили випуск теленовин канали «АТН», Р1, медіагрупа «Обʼєктив» та «Харківські вісті» (колишні «Харьковские известия» перейменувалися після 24 лютого). Останні дві редакції переформатували свою роботу на створення коротких сюжетів для YouTube. Разом цим, як і до вторгнення, «Харківські вісті» більшість випусків присвячують діяльності очільника міста Ігоря Терехова.
Два телеканали Харківської області опинилися в окупації й не змогли продовжувати свою діяльність. Зокрема йдеться про ТРК «Сокіл», що у Вовчанську, та Купʼянський інформаційний канал.
Важка ситуація у редакцій районних газет. Тираж у віддалених районах області, який мав вийти 26 лютого, так і не був надрукований. Йдеться, зокрема, про «Вісті Купʼянщини», «Вісті Балаклійщини», «Зоря» та інші, що з перших днів опинилися під обстрілами чи були захоплені окупантами.
Зруйнована редакція газети «Зоря» в Золочеві Богодухівського району Харківської області. За свідченням заступниці головного редактора Лесі Бабкіної, це могла бути наводка, оскільки редакція мала проукраїнську позицію. За населений пункт точилися бої.
Фото — Василь Мирошник
Водночас Богодухівська районна газета «Маяк» зберегла й колектив, і регулярно виходить. Її зміст, звичайно, переорієнтований на військову тематику. Також активно ведеться сторінка видання.
Соціальні мережі, створення фейсбук-сторінок і телеграм-каналів стали виходом для багатьох видань як області, так і Харкова. Наразі це дозволяє швидко отримувати інформацію з різних частин регіону. До прикладу, з 24 лютого майже вдесятеро зросла аудиторія тг-каналів Суспільне.Харків (до понад 100 тисяч). Однак найпопулярнішими й найвпливовішими лишаються місцеві пабліки Труха (1,3 мільйони підписників), Х…ий Харьков (понад 480 тисяч) та Харьков.Life (понад 460 тисяч).
Зауважу, якщо в перші тижні повномасштабного вторгнення в пабліках і медіа зʼявлялися точні адреси й свідчення «прильотів», то пізніше журналісти й адміни груп стали відповідальнішим. Світлини, за якими можна впізнати місцевість, блюряться чи кадруються, наслідки обстрілів виставляються. мінімум, через дві години. Проте нещодавній випадок з відео, на якому медик швидкої прикриває собою поранену й на якому чітко видно адресу укриття, продемонстрував безвідповідальність у цьому питанні із боку пабліків, і з боку медіа. Ілюструємо вже заблюрений варіант.
Змінилася і взаємодія медіа з владою. Із плюсів — пресслужби сталі відкритішими й оперативнішими. Із мінусів — вони не можуть впоратися з такою кількістю звернень, оскільки немає одного координаційного центру для журналістів, у тому числі закордонних.
Пресцентри Харкова наразі працюють виключно онлайново. Активнішим є «Харківський прес-клуб», який запрошує на зум-трансляції міських і селищних голів області, керівників департаментів обл- і міськради. Така увага до області зараз надзвичайно важлива, а ще допомагає журналістам інших видань оперативно готувати матеріали.
Пресцентр медіагрупи «Накипіло» записує розмови із закордонними експертами й спрямований на міжнародне представлення Харкова, а також у партнерстві з Сергієм Жаданом публікує коментарі людей з різних сфер про війну.
Усі онлайн-видання Харкова працюють. Зрозуміло, що не всі в повному складі через евакуацію. Проте новини про ситуацію в місті й області можна отримати цілодобово. Для стабільної роботи ІМІ передав в регіон уже чотири стралінки. Крім того, медійники Харкова забезпечені бронежилетами й касками також завдяки підтримці Інституту масової інформації.
