Оля Григорова — провідна вчителька харківського Монтессорі-клубу «Колібрі». І зараз вона волонтерить у метро — допомагає дітям відволіктися від війни.
«Дітям зараз дуже не вистачає фізичної свободи, від цього і мозкова активність страждає, все закономірно. У бомбосховищах слабке освітлення, немає свіжого повітря (хоча сторонніх запахів немає — вентиляція в метро добре працює), немає звичних звуків життя, від цього прониклий стан, млявість і сонливість. А завдяки заняттям, найчастіше творчість – сенсорно діти упорядковуються, вони включаються і працюють», — розповідає Оля.
До творчості підв’язується й обговорення: діти діляться переживаннями, радощами, планами і, як каже Оля, оживають.
При підготовці до заняття Монтессорі-вчитель має в голові структуру: чітко підібраний матеріал, усе продумано до дрібниць, викладається (презентується) послідовно, обовʼязково взаємозамінні матеріали, а не звалище з усього. Все спокійно, послідовно, без поспіху, з обговоренням.
«Головне завдання Монтессорі вчителя не дати щось нове (зробити «подєлку»), спрямоване не на результат, а зацікавити, щоб дитина хотіла пробувати, брати і робити — налаштувати її на процес. Саме від процесу дитина отримує задоволення і, якщо її не поспішають, якщо треба — правильно допомагають, тоді дитина відкривається і готова тебе обіймати, цілувати, ділитися потаємною», — говорить Оля.
Ми запитали, яку пораду вона може дати батькам чи волонтерам, які теж наразі працюють з малюками: «Порада абсолютно проста: з любов’ю приходити до дітей, слухати їх, усім приділяти увагу, на всі питання відповідати, кожного, хто хоче, обіймати. Жартувати з ними, посміхатися, отримувати задоволення від спілкування з ними, тоді вони будуть наповнені».
https://nakipelo.ua/pervinna-psihologichna-dopomoga-ditini-pid-chas-vijni/
