Тижневий аналіз* 615 новинних матеріалів харківських медіа виявив 96 статей зі згадками компаній. 26% текстів мають ознаки замовності, тобто є джинсою (23 випадки) або неналежно маркованою рекламою (2 статті). Усього підприємства згадувалися 164 рази. Різниця пояснюється тим, що деякі статті містили розлогі переліки фірм, як тут чи тут.
Приватний сектор: або джинса, або халепа
Приватні компанії згадувалися в новинних стрічках 99 рази зі 164 (60,4%). Вони є лідерами за кількістю згадок як у редакційних матеріалах (70), так і в статтях з ознаками замовності (29).
Вкотре моніторинг фіксує джинсу на користь харківського бізнесмена Олександра Ярославського. Загалом по три комплементарні згадки його групи DCH та партнерської організації BGV Group Геннадія Буткевича.
Видання SQ вкотре джинсує на користь «Мегабанку»: «“Мегабанк” – один из восьми банков, предоставляющих дополнительные услуги с помощью BankID» і «За год «Мегабанк» на треть расширил сеть терминалов m-box». Це пояснюється тим, що обидві організації контролює бізнесмен Віктор Суботін.
Решта організацій комплементарно згадуються по одному разу. Цікаво, що 057.ua — лідер з комерційного джинсування (11 матеріалів) — пропонує подачу подібних текстів у стилі журналістики рішень: «Бывают ситуации, когда человек беспокоится о своей безопасности, потому что вынужден передвигаться после наступления темноты по безлюдным улицам. Или район проживания известен недоброй славой. Тогда хорошо запастись каким-нибудь надежным продуктом для самообороны. Одним из наиболее часто выбираемых товаров этого типа является шокер, доступный в продаже без специального разрешения» (057.ua).
Також маємо два випадки неналежного маркування реклами, наприклад:
У випадку непроплачених матеріалів увага до фірми базувалася на надзвичайній події, яка її стосується. Так, сім разів медіа згадували службу таксі «30-40» в статтях, присвячених трагічній автотрощі за участі водія цієї організації. І таких прикладів багато, зокрема в SQ, ВГороде.Харьков, Newsroom.
Зупинка роботи метро через порив труби, яка стоїть на балансі будівельної компанії «Жилстрой-1», зумовила увагу до цієї фірми — пʼять згадок.
Або «Харківські силовики домоглися компенсації за наднормативні викиди на ТОВ “Коксовий завод Новомет”. Підприємство в трьох інстанціях намагалося довести, що не порушувало екологічне законодавство. Про це повідомили в пресслужбі обласної прокуратури» (Newsroom) — дві такі згадки у двох медіа.
Комунальний сектор: підприємств багато — згадок багато
У Харкові працює 130 КП. Для порівняння — в Одесі їх 36, а в Дніпрі — 75. Такі дані наводять сайти місцевих рад. Тож третину згадок у медіа становлять матеріали зі вказанням комунальних підприємств: 49 такі випадки зі 164 (29,9%).
Серед головних ньюзмейкерів — «Харківський метрополітен», «Харківські теплові мережі» та «Харківводоканал». Журналісти писали про ці комунальні підприємства здебільшого в контексті аварій. Найбільше не щастило харківській підземці, бо, крім згаданого підтоплення, що спричинило зупинку її роботи, на одній зі центральних станцій обвалилася стеля — «ЧП в харьковском метро: будут проверены все потолки» (SQ). Звичайно, про обидві ситуації написали всі місцеві медіа, а деякі й по кілька матеріалів.
Скрін SQ
А ще масово й нейтрально писали про збій роботи ТЕЦ-3 («Ночной гул в Харькове: коммунальщики озвучили причину» (Newsroom) та те, що «В Харькове произошло повреждение на трубопроводе: где в городе нет воды, – ФОТО» (057.ua).
Не обійшлося без джинси. Замовних матеріалів значно менше, порівняно з приватним сектором — лише дві (4% від усіх згадок назв КП). Стаття під назвою «Договор с КП “Харьковводоканал”: подробно о преимуществах» (Редпост) цитує керівництво комунального підприємства та містить виключно позитивні відгуки мешканців одного з будинків Харкова. Другий матеріал з ознаками замовності вихваляє «Харківські теплові мережі»:
Державний сектор — «скандали» навколо театрів
Державні підприємства згадувалися 16 разів (9,7%) і без джинсування. Порушення в проведенні конкурсу на посаду керівника Харківського театру російської драми імені Пушкіна привернули увагу громади й стали інфоприводом для трьох матеріалів. Не в усіх були дотримані журналістські стандарти. Маніпулятивно звучить заголовок «Претендентку на должность директора харьковского театра Пушкина дисквалифицировали из-за украинского языка» (SQ), бо йшлося про відсутність підтверджуючих знання української мови документів. Проте вже в наступному журналісти видання коректніше формулюють думки:
На другому місці за згадками (їх дві) ще один театр. Харківський театр для дітей та юнацтва навесні планують відправити на простій через скорочення фінансової підтримки з обласного бюджету. Про це пише зокрема Newsroom.
Найбільше про державні підприємства писали журналісти SQ. Загалом це видання часто публікує статистичні рейтинги фірм й організацій, тому є лідером і за кількістю згадок. Якщо ж брати за критерій саме кількість матеріалів, то бачимо, що медійники приблизно однаковою частністю використовують назви підприємств.
Моніторинг проводився 10-14 січня 2022 року. Аналізувалися згадки українських компаній у стрічках новин пʼяти онлайнмедіа: Status Quo, 057.ua, ВГороде Харьков, NewsRoom, Редпост.
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.
