Мені одинадцять. Я заходжу в напівтемне приміщення, повітря пахне папером. Ніде у світі ви не відчуєте запах паперу так яскраво, як у районній бібліотеці. Книжки тут старі, але вибрати є з чого: тож мені буде за чим скоротати урок фізики, який я прогулюю. Фізику я не любив, читати книжки — обожнював.
За 20 років моя стара бібліотека не змінилася, як і тисячі інших у всій країні. Це не та сфера, в яку хоче вкладатися держава, і не найпопулярніша тема для піару кандидатів у народні депутати. Бібліотеки доживають свій вік: так здається мені щоразу, коли я проходжу повз свою районку.
Але в Новій Водолазі, яка є центром одноіменної територіальної громади, — усе не так. У новооб’єднаній громаді було дев’ять бібліотек. Бібліотекарі працювали на пів ставки неповний робочий день. Нововодолазька ОТГ, де живе приблизно 25 тисяч людей, вирішила змінити бібліотеки та зробити їх сучасними й популярними серед молоді.
Зміни почалися з дитячої бібліотеки в Новій Водолазі: вона разом із місцевою школою мистецтв започаткувала проєкт «Табір вихідного дня», спрямований на модернізацію. Його підтримала німецька агенція GIZ, яка опікується в тому числі питаннями культури. Десять відсотків потрібних коштів надала селищна рада — тож у приміщенні змогли зробити ремонт.
Ми заходимо в Нововодолазьку дитячу бібліотеку. Тут світло й тихо. На стелажах — яскраві палітурки нових книг: від чогось дитячого до історій успіху відомих людей. Навмання беру одну з книжок в руки: видана цьогоріч.
Біля вікна стоїть ряд комп’ютерів, у центрі кімнати — зелені столи. Інтер’єр значно відрізняється від тих кімнаток, де я прогулював уроки в дитинстві.
Після реновації дитячої бібліотеки зміни почали розповсюджуватися іншими бібліотеками громади. Заклади подавали проєкти на різні конкурси та заявки в Нововодолазький бюджет участі. На отримані кошти ремонтували приміщення, купували техніку та оновлювали книжковий фонд.
У 2020 році місцева дитяча бібліотека стала найкращою в Харківській області та отримала від Українського інституту книги 510 нових примірників.
«Діти перейшли на гаджети, тож книга вже не має великої популярності. Наша основна мета — щоби діти повернулися до бібліотек. Ми якомога більше уваги приділяємо промоції читання та популяризації книг. Цього літа до нас у Нову Водолагу приїжджав відомий дитячий письменник Сашко Дерманський. Він спілкувався з дітьми на галявині — і малим дуже сподобалося!», — розповідає директорка публічної бібліотеки Нововодолазької ОТГ Тетяна М’ячина.
Але бібліотеки тепер — не лише про читання. Діти активно користуються комп’ютерами, для них влаштовують різні навчальні та розважальні заходи. А для батьків у 2019 році запропонували послугу бібліонянь.
Ідея виникла, коли в школах і дитсадках Нововодолажчини закінчився навчальний рік. Заклади закрилися на канікули та ремонт, і батькам, які працюють, часто ні з ким було залишити дітей. Бібліотекарі вирішили допомогти. Вони опублікували в себе на сайті повідомлення, що батьки можуть безкоштовно залишити дітей віком від п’яти до восьми років у бібліотеці. За ними не лише приглянуть, але й навчать чомусь корисному й цікавому.
Бібліоняні проводили гуртки, майстеркласи. Згодом послуга поширилася на інші заклади громади: бібліотекарів знають, їм довіряють батьки. З початком пандемії послугу поставили на паузу, але влітку 2021 року, коли захворюваність спала, бібліоняні знову почали приймати дітей.
«Бібліотекарі проводять читання з малечою, вікторини, невеличкі масові заходи. У нас є мультимедійна техніка, якою користуються відвідувачі: вони можуть подивитися мультфільм чи дитячий фільм, зайти в соцмережі, взяти участь у майстеркласі. Увесь час діти перебувають під наглядом бібліотекаря», — зауважує голова дитячої бібліотеки Валентина Жижера.
Поки ми розмовляємо, заходять дві дівчинки, років восьми й чотирнадцяти. Вони тихо спілкуються з бібліотекаркою, беруть книжки, проходять і сідають за комп’ютери. За десять хвилин з’являється хлопчик. Здає книги, швидко обирає нові та сідає читати.
«Бібліотека має зараз модерновий і привабливий вигляд. Діти люблять все яскраве, сучасні ілюстровані книги. До нас батьки приходять і говорять: “Вау! Яке все красиве та яскраве, у наші часи таких книжок не було!”. У нас навіть є серія для дітей, які не люблять читати. Якщо раніше в бібліотеці мала бути тиша, то тепер діти весело проводять тут час», — говорить Валентина Жижера.
