24 січня 2021 року в Харківському осередку Української Академії Лідерства відбулася зустріч «Моделювання майбутнього Харкова».
Цей захід був ініційований Опікунською радою Харківського осередку Української Академії Лідерства, одного з найпрогресивніших просвітницьких проєктів для молоді України. І саме від імені Опікунської ради осередку підготовлено цей звіт. До складу Опікунської ради входять харківські бізнесмени, громадські діячі, лідери думок, журналісти:
- Анатолій Бабічев, проректор ХНУ імені В.Н.Каразіна;
- Тетяна Гавриш, керуюча партнерка ЮФ ILF, почесна консулка Німеччини в Харкові;
- Сергій Жадан, письменник;
- Віктор Круглов, директор видавництва «Ранок»;
- Наталя Курдюкова, співзасновниця медіагрупи «Накипіло»;
- Ірина Маркевич, пластунка, співзасновниця БО БФ «Харків з тобою»;
- Олена Розсказова, керівниця Східноукраїнського представництва Міжнародного фонду “Відродження”;
- В’ячеслав Родіонов, співзасновник та директор BRIG Ltd;
- Василь Солощук, СЕО INSART, член наглядової ради Kharkiv IT Cluster;
- Ольга Шапран, співзасновниця ReadArea Business Literature Club.
Вже кілька років активна бізнес-спільнота та громадські об’єднання, конструктивним діям яких могло б позаздрити будь-яке українське місто, є головним рушієм прогресивних перетворень у Харкові. Але, незважаючи на це, місто, друге за розмірами в нашій великій країні, доволі часто залишається осторонь національного та міжнародного контексту. Тут відбувається багато культурних, літературних, театральних, освітніх та економічних заходів, громадськими активістами реалізовуються великі прогресивні проєкти, але в загальному сприйнятті на мапі країни місто залишається сірою плямою з пострадянським шлейфом.
Наразі ми відчуваємо відкрите вікно можливостей для зміни наративів про місто. Ми запропонували представникам активних спільнот зібратися для творення «ціннісного Харкова» і почати з моделювання майбутнього нашого міста.
Зустріч відбулась у форматі форсайту, який модерував український підприємець та громадський діяч Валерій Пекар. Разом ми спробували знайти ключові чинники ефективного розвитку Харкова в нинішніх умовах.
Ось як сам Валерій Пекар визначає формат:
Форсайт — це сукупність дослідницьких та управлінських заходів, спрямованих на прогнозування і конструювання майбутнього на основі поєднання об’єктивного аналізу та суб’єктивних передбачень. Форсайт не є суто науковою методологією, бо має в першу чергу управлінську мету — не лише “що буде?”, а й “що нам робити?”, і, таким чином, відверто скерований на інтереси певних суб’єктів. Повноцінний форсайт включає сотні учасників і триває кілька місяців. Але й за один день можна досягти певних результатів, якщо мати сильних та мотивованих учасників дослідження.
Участь у харківському мініфорсайті взяли 40 людей. Ми запросили підприємців, лідерів думок у сфері культури, освіти, урбаністики, медицини, лідерів ГО, регіональних представників міжнародних фондів.
До початку зустрічі організатори заходу озвучили цілі харківського форсайту:
- визначити ключові тренди розвитку міста та регіону;
- визначити можливі сценарії розвитку міста та ключові фактори запуску цих сценаріїв (сценарний простір);
- сформувати ідеї проєктних ініціатив, які можуть вплинути на хід подій;
- знайти нові наративи, які далі можна пропонувати харків’янам;
- створити спільноту ціннісно споріднених людей;
- створити спільноту, яка може змінити наративи;
- створити спільноту, яка має мотивацію та енергію на створення пасіонарної хвилі в місті;
- мотивувати харківський бізнес вкладатися в розвиток міста.
Також спільнота була ознайомлена з тим, які напрацювання мали б стати результатом зібрання харківського активу. Після зустрічі ми мали б визначити:
Звіт про форсайт має потрапити до стейкхолдерів, стати основою для громадської розбудови, а окремі проєктні ідеї мають стати потенційним продуктом для міжнародних донорів.
На початку форсайту за допомогою модератора були визначені головні чинники, які мали б стати основою для подальшої роботи форсайту як інструменту пошуку спільних рішень. Учасники висловили свої очікування від заходу, які було артикульовано у наступних питаннях:
- Де ми (місто) зараз знаходимось?
- Куди ми (місто) йдемо?
- Що ми (місто) хочемо отримати?
- Який план розвитку міста?
- Необхідність синхронізації намірів та точок взаємопідсилення.
- Як тактично діяти?
- Хто такі МИ?
- Необхідність систематизації проблем.
- Який наш внесок?
- Як зробити, щоб гроші залишалися, залучалися і не розкрадалися?
- Корисний нетворкінг.
Також на прохання модератора учасники заходу озвучили, як би вони метафорично висловились про своє місто сьогодні:
А також — які метафори вони могли б застосувати, якщо говорити про майбутнє міста:
Після визначення очікувань та метафоричних асоціацій всі учасники розділились на 7 груп за напрямками: економіка, культура, політика, технології, суспільство, етика та війна. Головним завданням цих груп було визначити тренди в кожному з напрямків. Учасники обирали за бажанням, сферою зацікавленьта експертністю у своїй галузі. В результаті роботи семи груп були визначені такі ключові тренди:
Економіка
- Перехід від радянського формату до ринкового.
- Трансформація Харкова з транзитного міста на місто в глухому куті.
- Зменшення ролі великих підприємств.
- Нові бізнеси, у т.ч. глобальні.
- Занепад великих ринків, зокрема орієнтованих на Росію.
- Вимога більшої якості.
- Монополізм доступу до землі, інформації, бюджету.
- Інвестиції на привабливість відносно інших міст.
Культура
- Десакралізація культури, збільшення ваги партисипативного компоненту.
- Розвиток креативної економіки (на стику економіки та культури).
- Трансформація культурної інфраструктури.
- Нові джерела фінансування.
- Десакралізація громадських просторів.
- Фестивалі.
- Нові формати.
Політика
- Немає боротьби ідей.
- Популізм.
- Немає регіональних осередків партій як окремих інституцій.
- Радикалізація.
- Зомбування школярів.
- Втрата монополії на владу.
- Оцінка політиків через “подарунки” виборцям.
Технології
- Діджиталізація.
- Відкриті дані.
- Вихід на глобальні ринки, рівні можливості
- Ізоляція експертів (працюють назовні).
- Локомотив, каталізатор змін в інших сферах.
Суспільство
- Запит на партнерство, активна взаємодія.
- Ментальна мобільність, космополітизм.
- ЕКО: харчування, сміття, життя.
- Патерналізм та інфантильність на противагу незалежності.
- Падіння престижу державної освіти.
- Відсутність здорового способу життя.
- Підвищення активності молоді.
- Підприємництво.
- Мілітаризація свідомості.
Етика
- Немає спільних правил гри та вміння домовлятися.
- Цінності виживання чи розвитку.
- Дефіцит правди.
- Дефіцит довіри.
- Толерантність до іншості (немає ітерації етичних моделей).
- Падіння ієрархічності, статусності, оформлення горизонтальних моделей.
- Немає персональної відповідальності (підваження репутації).
- Немає розвитку = провінційність.
Війна
- Кордон з агресивною територією.
- Інформаційна війна — більше ніж в інших містах.
- Збільшення кількості зброї.
- Госторота сприйняття війни.
- Зміна міграційного тренду.
- Підвищення військової промисловості.
- Покращення територіальної оборони.
- Немає згуртованості ветеранського руху.
- Культура не рефлексує війну.
Для того, щоб визначити головні варіативні тренди з усіх 7-ми напрямків, які формують сценарний простір, було проведено голосування та визначені тренди, за які проголосувала більшість:
- Монополія на владу, ресурси, доступ до міста.
- Нові бізнеси, у т.ч. глобальні.
- Публічні простори в місті.
- Довіра, навички домовлятися, відсутність спільних правил гри
- Інформаційна війна.
- Патерналізм, інфантильність, незалежність.
У підсумку додаткового голосування були визначені два головні тренди, що формують сценарний простір міста на наступні 5 років:
Таким чином, сценарний простір складається з чотирьох сценаріїв розвитку міста.
Після ознайомлення аудиторії зі сценаріями спільнота розділилася на 4 групи, кожна з яких мала оцінити можливість розвитку ситуації в місті за своїм сценарієм та придумати метафору, яка б цей сценарій характеризувала.
Розкриття та опис сценаріїв відбувалися за наступними позиціями:
- Опис сценарію.
- Хто виграє, хто програє, хто рушійна сила.
- Як ми дізнаємося, що цей сценарій настав? Ключові події.
- У цьому сценарії:
- економіка міста;
- політика міста;
- культура міста;
- освіта міста.
- Метафора, яка характеризує сценарій.
Сценарій А
Є довіра, працюють навички домовлятися, у місті є спільні правила гри, у той самий час зберігається монополія на владу та доступ до ресурсів.
Цей сценарій розвитку міста оцінений першою групою як трохи бажаний.
- Залишається монополія нащадків Кернеса, які виграють на виборах та формують більшість у міській раді.
- Формується завдяки управлінню альтернативною реальністю. Загальна платформа під тиском формує суспільний резонанс. Маргінальна меншість об`єднується довкола спільних цінностей, солідаризується і формує платформу (культура, НДО, бізнес, альтернативна неформальна освіта, ЗМІ).
- Виграють олігархи, які мають доступ до ресурсів, програють харків’яни, бізнес, який не є частиною монополії. Виграє маргінальна меншість оскільки очікується згуртованість, зміцнення інститутів з метою виграти місцеві вибори.
- Одна з головних ознак сценарію — розуміння, хто прийшов до діючої влади. Друга — акумулювання представників альтернативних сил (демократичних), поява нових фракцій у міській раді.
- За наявності сценарію А: монополія в плюсі, інвестиції та культура — в мінусі. Але може відбуватись розвиток альтернативної культури, освіти, НДО, фінансований бізнесом. А також протести, підписання петицій, збільшення голосу громади, який впливатиме на подальші рішення, формування альтернативних тематичних інституцій. Відбуватиметься контроль витрат, у тому числі тих, що дотує бізнес. Створюватимуться окремі осередки впливу, корпоратив. сектору на місто (Опікунські ради).
- Метафора: Пан або пропав / крок до перемоги.
Сценарій В
Є довіра, працюють навички домовлятися, в місті є спільні правила гри, у той самий час монополія на владу відсутня, вибори відбуваються за демократичними принципами, за такими ж принципами розподіляються ресурси в місті.
Цей сценарій розвитку визначений відповідною групою як — малоймовірний, але найбільш бажаний.
- Головним чинником цього сценарію є конкуренція. Відкрита конкуренція різних політичних партій, у місті активні сильні політичні еліти, є лідерство, розвиваються незалежні медіа, чітко сформована суспільна політична повістка, наявне критичне мислення. Є спільні правила гри, які працюють, існують відкриті можливості для реалізації різних проєктів. У місті присутні глобальні бізнеси та інвестиції, добудовуються горизонтальні зв’язки між всіма акторами міста. Місто безпечне для жителів, збільшується кількість людей, які вважають себе щасливими. Важливим чинником сценарію також є активний розвиток ОСББ.
- Програють: існуюча політична еліта та корупційні актори. Виграють: підприємці, іноземні інвестори, креативний клас, 3-й сектор, медіа, молоді політики (нові), громади, вразливі верстви.
- Розвиток саме такого сценарію ми можемо визначити за наявністю конкуренції політичних еліт та відкритої дискусії стосовно різних больових точок, з’являться нові медіа, які критикують владу, можливо відкриття Urbane Space Kharkiv, запрацюють проєкти з періодом окупності понад 10 років (або 1 політичний сезон), збільшиться кількість ОСББ, з’являться низові проєкти, пов’язані зі спільними просторами.
- За наявності такого сценарію в місті діють конкуренція і синергія культурного продукту, популярні публічні простори, відбувається трансформація культурної інфраструктури. Життя в місті базується на принципах спільної відповідальності за громадський простір та спільної власності на нього, у рамках яких фраза “по газонах не ходити” втрачає будь-який сенс. За таким сценарієм можливий стрімкий динамічний розвиток за різними напрямками. Наприклад, Харків може стати культурною столицею України, де з’являться найкращі музеї, ми можемо виграти в інформаційній війні. Реальним стане розвиток креативної економіки, збільшення іноземних інвесторів, діджиталізація різноманітних процесів, у місто зайдуть глобальні бізнеси. За цим сценарієм можливо ефективне використання державного фінансування, з’являться нові продукти та послуги, запрацюють кроссекторальні моделі співпраці, всі процеси будуть зорієнтовані на імпакт, відбуватиметься підтримка реформ на місцях, зміниться поведінка лікарів, які перейдуть до партнерських стосунків з пацієнтами, з’явиться емпатія до пацієнта.
- Метафора: Голова обертом.
Сценарій С
У цьому сценарії в суспільстві відсутня довіра та навички домовлятися, не працюють спільні правила гри, але зберігається монополія на владу, доступ до ресурсів міста знаходиться в одних руках.
Це сценарій, визначений групою як інерційний та небажаний.
- Саме за цим сценарієм, на думку третьої групи, розвивається наше місто останні 10 років. Головними ознаками цього сценарію є небезпека та недовіра одне до одного.
- Саме в цьому сценарії виграє міська влада, центральна влада, яка має ілюзію перемоги та впливу на місто, а також наближений до влади бізнес. Програють демократичні та проукраїнські сили (політичні партії), а також малий та середній бізнес, який не має преференцій, не розвивається належно інфраструктура, програють споживачі комунальних послуг, бюджетники, майбутні мешканці Харкова.
- Оскільки за оцінкою групи саме за цим сценарієм живе місто останні роки, тож всім зрозумілі і явні його ознаки: міський голова та депутати є представниками однієї групи впливу, відсутні спільні правила гри, немає реального діалогу на рівні міста між усіма групами впливу. В комунальній сфері з’являються приватні підприємства, які афілійовані з владою та є стейкхолдерами розподілення бюджетних коштів. Вибори міського голови виграються в 1 туріз 50%+.
- Вплив сценарію на розвиток різноманітних галузей також наявний. В економіці відсутня конкуренція, є проблеми з іноземними інвестиціями з демократичних країн, бізнес напряму залежить від міської влади, збільшується розрив між багатими та бідними. У політиці відсутня опозиція (ідей, бачення розвитку міста), є ризики для бізнесу, який підтримує опозицію, взагалі не представлені інтереси мешканців міста. Культура знаходиться в стані стагнації, для неї характерні провінціалізм та сервільність. В освіті — відтік талановитої молоді в інші міста та країни, відбувається стагнація приватної освіти та імітація наукової дисципліни (немає інновацій), відчувається низький престиж професії вчителів та викладачів.
- Метафора: Футбольний клуб без уболівальників.
Сценарій D
За цим сценарієм у місті відсутня монополія на владу та є відкритий доступ до міських ресурсів, у той самий час у спільноті відсутня довіра та немає навичок домовлятися між різними групами.
Групою сценарій визначений як 2-й бажаний.
Але сама група, в якій відбулося обговорення сценарію D, розділилася за різними полюсами оцінки розвитку подій — одна частина групи вважала такий сценарій найкращим для розвитку міста, друга — якщо не найгіршим, то не найбажанішим. Так само цей сценарій, на думку різних частин групи, може розвиватись у протилежних напрямках. Тому опис може виглядати контраверсійним та дещо суперечливим.
- Головними ознаками сценарію, на думку групи, яка з ним працювала, є відсутність стратегії, нерозуміння напрямку розвитку, звідси — відсутність можливості приймати рішення, все базується на ситуативних домовленостях. У місті паралізована інфраструктура, але в той же час з’являються нові ідеї, може бути з одного боку повна відкритість інформації, з іншого навпаки — закритість, також можлива поява харизматичних лідерів, у т.ч популістів. Суспільство може сегментуватися — ініціатив багато, але вони не мають відчутних результатів, можуть з’явитися джокери, несподівані лідери думок. Також можливе зростання соціальної напруги, агресії, радикалізму, в таких умовах може запрацювати еволюційна етика, коли конкурентність виборюється силою. Відбувається рух від бюджету розвитку до бюджету проїдання (виживання), можливе спонтанне порушення домовленостей.
- За умови розвитку такого сценарію виграють: частина бізнесу, релігійні організації, користувачі публічного простору, політичні партії, радикальні структури. Програють: знову ж таки користувачі публічних просторів та послуг, частина бізнесу, вразливі категорії мешканців міста.
- Зрозуміти, що цей сценарій настав, можна, спостерігаючи за розвитком ситуації в місті. Влада, яка виграла вибори демократичним шляхом, переналаштовує роботу ЖКХ, це може на якийсь час уповільнити роботу комунальників. Розвивається старий та з’являється новий малий і середній бізнес, відкриваються маленькі кав’ярні й магазинчики. В інформаційному просторі — постійні сварки за ту чи іншу сферу впливу між заангажованими активістами та конкуренція за наближення до нових представників влади.
- У результаті впливу на місто сценарію D частина бізнесу буде зростати, частина навпаки — втрачати. Може відбутись розвиток приватної медицини, але вірогідний слабкий доступ вразливих груп до медичного обслуговування. Інфраструктура буде занепадати та працювати за інерцією. Можливий потужний розвиток культури Оборонна здатність, ймовірно, буде падати.
- Метафора: Стрибок із парашутом.
В усіх 4-х групах, де відбулося обговорення розвитку сценаріїв, учасники запропонували міські проєкти, у яких вони готові брати участь та за ефективну реалізацію яких готові нести відповідальність.
Проєкти, за які взяли відповідальність учасники події:
Освіта:
1. Запрошувати до Харкова з відкритими лекціями ТОПів, лідерів думок.
2. Залучити підприємців як спікерів у навчальні заклади.
3. Освітні проєкти за різними напрямками для різних представників спільноти, незалежно від віку.
4. Розширення приватного ринку, підвищення кваліфікації педагогів.
Політика:
1. Токшоу на місцевому медіа у форматі дискусійного клубу, де можна було б відкрито говорити на різні політичні теми, обговорювати політичні проєкти.
Громади:
1. Комунально-приватне партнерство в медзакладах, залучення бізнесу до управління та інвестування з метою підвищення медичних послуг.
2. Підтримка створення ОСББ: запуск роз`яснювальної комунікаційної кампанії, лобіювання міської програми інвестування і стимулювання створення ОСББ, прояснення обов’язків міської влади та можливостей ОСББ.
3. Запуск комунікаційної кампанії щодо збереження здоров’я, здорового способу життя, зміна поведінки громадян на більш відповідальну.
4. Стимулювання участі громадян у прийнятті управлінських рішень: просвітницькі програми, кейси, інструкції.
Комунікації:
1. Східноукраїнський форум розвитку (Дні спільнот/Технологічний щорічний форум).
2. Онлайн платформа для локального лідерства.
3. Незалежна розмовна місцева FM-радіостанція.
4. День волонтерства на вул.Волонтерській.
5. Релокейт Харків (онлайн/сайт про можливості).
6. Urban Space Kharkiv.
7. Визначення символу Харкова (Бренду міста).
Культура:
1. Харківська резиденція «Слово».
2. Реконструкція ЛітМузею.
3. Гараж Хаб як платформа спільнот.
4. Фестиваль соціальних ініціатив Plan B.
5. Kharkiv Music Fest.
6. Харківська школа архітектури як платформа спільнот.
7. Переосмислення індустріальної спадщини, сприйняття її як ресурсу для розвитку.
