Вибори можуть здаватися незначною подією, мовляв, голос однієї людини — крапля в морі, за неявку не відрахують з універу, не виженуть з роботи, від тебе не відхрестяться батьки (але це не точно). Ми разом із координаторкою громадської ініціативи «ВліпиЗаСебе» Світланою Колодій визначили принаймні вісім причин, чому все ж варто поставити галочку в бюлетені.
Твій голос нічого не вирішує? Не дай «бабусі» чи «дідусю» обрати за тебе майбутнє
Два роки тому в Америці відбувся «Марш мільйонів». Його ініціювали школярі, що виступили проти вільного володіння зброєю через масові розстріли в школах. Це була якраз історія про кілька голосів, коли один об’єднався з іншим, і всі разом змогли домогтися змін. Сама ідея виборів полягає в тому, що з кожного голосу складається рішення. Разом люди визначають майбутнє держави. А от під час другого туру будь-яких виборів усього один голос може змінити ситуацію на користь якогось кандидата.
Якщо людина не прийде на вибори, її голосом можуть скористатися шахраї. Наприклад, відомо, що на виборах президента в Білорусі були масові фальсифікації. Але якби всі люди прийшли на голосування, таких ситуацій було б менше. Бюлетені друкуються з розрахунку загальної кількості людей, плюс трішки із запасом (на випадок псування). Тож коли ми не приходимо на вибори, то надаємо можливість шахраям використати бюлетень за нас.
Яким би не був голос, він наш, і важливо його донести.
Молодь не голосує, але голосують бабусі й дідусі, а в них — власні інтереси. Тож маємо таку тенденцію: питання, які б цікавили молодих людей, не вирішуються. Бо при владі люди, які не думають про молодь і навіть не вважають, що треба про неї піклуватися.
Ліньки йти на вибори? Відкрийтеся новому досвіду
Існує стереотип, що голосування на виборах забере багато часу. А це ж неділя. Хочеться подовше поспати, піти потусити. По-перше, можна піти на виборчу ділянку з друзями. Або кататися на велосипеді чи на скейтборді та заскочити проголосувати. Це забере п’ять-десять хвилин. Але за п’ять(!) хвилин(!) свого часу можна змінити майбутнє міста чи селища, де живеш.
А ще вибори зараз стають модними, і це — як частина певної свідомості. Ми сортуємо сміття та розповідаємо про це в соцмережах. Голосування — це теж контент. У ініціативи «Вліпи за себе» є декілька безкоштовних масок для Instagram, які можна використати для фото та запостити в сторіз у день голосування.
Починати щось нове складно. Якщо ніколи не ходили на вибори, буде здаватися, що це не цікаво. З огляду на психологію, потрібно просто почати щось робити, і тоді прийде мотивація. Можна піти проголосувати, а потім відчути крутість від того, що розібрався в бюлетенях і зробив вибір.
Не знаєте, за кого голосувати? Це привід розібратися, яких змін вимагає серце, і знайти однодумців з-поміж кандидатів
На виборчій дільниці складно визначитися, за кого віддати голос: купа плакатів із не завжди зрозумілою інформацією, яка може повторюватися. Якщо є багато часу, можна самостійно перевірити кожну партію і кандидата. Є ініціативи, які вже обробили інформацію та подають її доступно. Наприклад, на сайті Громадського руху «Чесно» можна подивитися, як виглядатиме бюлетень у твоєму місті, або перевірити, чи був помічений той або інший кандидат у злочинах чи корупції.
Також можна почитати на сторінках партій у соцмережах, про що вони пишуть та що збираються робити, коли прийдуть до влади.
Якщо взагалі немає вільного часу, зробіть сторіз та спитайте, за кого голосувати. Послухайте, що порадять люди. Але все одно: вибір робити вам.
Нікого не підтримуєте? Оберіть найменше зло
Якщо людина нікого не підтримує, тоді вона не може ні на що розраховувати. Фішка голосування в тому, що для себе ми приймаємо рішення, із чим готові жити: з тим, що вже було, чи ми готові ризикнути та обрати когось нового.
Ми можемо очікувати все життя якогось ідеального кандидата, але вони не ростуть на деревах, їх не імпортують з-за кордону, як авокадо.
Кандидати можуть бути різними, але треба когось обрати. Кожен із нас хоче жити в безпечному місті. А щоби воно функціонувало, містом має хтось управляти. Від нас залежить, хто це буде, і на що він витрачатиме наші кошти.
Не цікавитеся політикою? Дарма, вона навколо нас
Політика — це не політики. Це така ж частина нашого життя, як освіта та медицина. Не потрібно її любити чи ненавидіти. Політика — інструмент впливу на те, як витрачаються кошти громади. Ми сплачуємо податки, які йдуть на утримання держави (навіть з покупки тієї ж булочки або пляшки пива). А держава має забезпечувати нам безпеку та комфорт.
Місцеві вибори на Харківщині: кого обираємо та чого слід вимагати
Навіщо голосувати в місті, в яке приїхали лише на навчання, та далі в ньому жити не плануєте? Цінуйте свій час
Світлана каже: «Я живу за принципом: найцінніший ресурс — це час. Навіть якщо я мешкатиму в місті два роки або кілька місяців, мені хочеться жити добре. І, наприклад, не ходити ввечері пішки з центру до гуртожитку, тому що влада не запустила цілодобовий автобус. Якщо є хоч маленька ймовірність того, що я вплину на це своїм голосом на виборах, я це зроблю».
Не збираєтеся їхати голосувати за місцем прописки, бо там не мешкаєте? Зробіть гарну справу
У вас є можливість змінити щось на краще там, де живуть батьки, родичі або де минуло дитинство. А від того, як живуть люди в різних місцях, залежить добробут країни в цілому.
Друг Світлани говорить: «Якщо чогось не хочеться робити або здається, що це суперскладно, спробуйте поставити експеримент. А потім подивіться, що з цього вийде. Раптом ви знайдете 100 баксів, коли йтимете на виборчу дільницю, або зустрінете давніх друзів, чи оберете класного мера?».
Місцеві вибори не такі важливі, як вибори президента? Та де там
Президент вирішує не надто багато питань. Він як обличчя бренду. Особливо в контексті змін, пов’язаних із децентралізацією. Що змінилося: раніше податки з регіонів йшли в столицю, а потім у Києві вирішували, як розподілити кошти. Тепер більша частина доходів міста чи області залишається у громади. І саме місцева рада вирішуватиме, яким чином використати гроші. А це мільйони гривень.
Якщо ходити на вибори президента, але ігнорувати місцеві, то при владі будуть незрозумілі люди, а ми й надалі чекатимемо, коли ж прийде наступна маршрутка.
