Про долі поляків у Старобільському концтаборі: презентація книжки

Видання приурочене до Європейського дня пам’яті жертв сталінізму та нацизму 23 серпня.

У Харкові презентували книгу «Старобільське відлуння Катинської трагедії: свідки і документи розповідають». Її написав Валерій Снєгірьов, автор наукових та публіцистичних праць з історії та правознавства. У книзі йдеться про концентраційний табір в Старобільську (Луганська область) для військовополонених та інтернованих поляків, а також про долі деяких бранців.

Концтабір був відкритий у вересні 1939 року на території місцевого жіночого монастиря, всього там перебували понад три тисячі поляків, зокрема польських офіцерів і вчених. Серед них – уродженка Харкова, льотчиця Яніна Левандовська. Її розстріляли в 1940 році.

«Цифра коливається від 3250 до 3570 людей. Кого вивозили, кого розстрілювали тут, кого забрали в інші табори. Основна частина бранців Старобільського табору поховані в Харкові на П’ятихатках —3200 людей, їх розстрілювали трохи нижче Мироносицької, — розповідає Валерій Снєгірьов. — Радянський Союз визнав тільки в 1990 році, що було три табори польських військовополонених (найбільш відомий — у Катині, під Смоленськом, чому і носить збірну назву). Поляки ж офіційно про це говорять з 1943 року».

Книга існує в електронному вигляді з 2004 року, а цьогоріч з’явилася ще в друкованому. Її вихід приурочений до Європейського дня пам’яті жертв сталінізму та нацизму, який відзначається 23 серпня. У цей день в 1939 році був підписаний пакт про ненапад Молотова — Ріббентропа, яким територія Польщі була поділена між СРСР та Німеччиною.

«Це день об’єднаної Європи, коли згадується жорстокість комуністичних та фашистських репресій. Але ми чомусь, йдучи в Європу, забули це», — додає автор.