За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні, з 1991 року від торгівлі людьми постраждали 260 тисяч українців. Із них 38% — молоді люди віком до 35 років, 68% — це чоловіки. 77% постраждалих мають вищу або технічну освіту.
Минулого року від МОМ отримали допомогу 1 345 українців, постраждалих від торгівлі людьми. З них у Харківській області — 345 людей.
«Основні види експлуатації у 2019 році: трудова — 93%, сексуальна — 6%, примусове жебрацтво — 0,7%. Є випадки, пов’язані з втягуванням в злочинну діяльність неповнолітніх», — розказує голова Харківської міської організації «Жіноча громада Ольга Білецька.
Іноді трудову експлуатацію, пов’язану з торгівлею людьми плутають з шахрайством, але ці поняття потрібно розрізняти.
«Торгівля людьми завжди включає три компоненти: вербування, переміщення і власне експлуатація. Коли люди працюють поряд з домом, прийти додому і пожалітися (на неналежні умови праці — ред.), то це не є торгівля людьми. Класичний приклад: людину вивезли, обіцяли золоті гори, а потім відбирають документи, обмежують її пересування і примушують щось робити фактично безоплатно або за дах чи їжу», — пояснює правозахисник Юрій Чумак. — У нас існує певний стереотип, що люди які опиняються в ситуації торгівлі людьми — малограмотні, вихідці з селищ. На жаль, у ситуації торгівлі людьми може опинитися будь-хто».
За словами громадських діячів, через пандемію і пов’язану з цим економічну кризу побільшало випадків трудової експлуатації всередині країни.
Як не потрапити у тенета недобросовісних роботодавців
Перед тим, як їхати працювати за кордон або в інший регіон країни, експерти радять виконати наступні кроки.
1. Дізнайтеся якомога більше інформації про фірми, які пропонують роботу, та роботодавців.
«Поцікавтеся не просто в знайомої, яка поїхала працювати та розказала, що все пройшло класно. Були ситуації, коли знайомі чи рідні продавали в рабство інших (наприклад, брати сестер), і таким чином заробляли, або вони самі потрапляли в ситуації, коли роботодавці їх ставили в умови, що відпустять, якщо людина привезе замість себе кілька осіб», — каже Юрій Чумак.
2. Перевірте, чи фірма, яка пропонує вам роботу, не припинила офіційно діяльність, чи фігурує вона в кримінальних провадженнях. Є декілька ресурсів, на яких зібрана інформація про діяльність українських підприємств. Наприклад, на сайтах You-Control чи clarity-project. Якщо плануєте їхати працювати до іншої країни, перевірте, чи є у фірми ліцензія з посередництва з працевлаштування за кордоном. Перелік фірм, які офіційно можуть надавати такі послуги, є на сайті Міністерства соціальної політики.
3. Зробіть паперові, скан- та/або фотокопії закордонного паспорта, паспорта громадянина України, ідентифікаційного коду та інших документів, за якими можна підтвердити вашу особистість.
4. Не надавайте оригінали документів роботодавцям, достатньо віддати їм копію, щоб зафіксувати ваші дані.
5. Занотуйте в блокнот чи/та телефон контакти консульств і посольств України за кордоном, телефони поліції, громадських організацій, які працюють у напрямку протидії трудовому рабстві, а також дані представництв Міжнародної організації з міграції у країні, до якої збираєтеся їхати.
6. Уважно прочитайте умови договору. Він має бути написаний зрозуміло. Якщо договір складено іноземною мовою, до нього має бути засвідчений переклад. Якщо ви не обізнані в якомусь питання чи не розбираєтеся в нюансах роботи за кордоном, порадьтеся з фаховими спеціалістами. Безкоштовну консультацію можна отримати за телефоном 0 800 213 103 або в центрах надання Безоплатної правової допомоги. Також в Україні діє національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 527.
7. Домовтеся з рідними та близькими про кодову фразу на випадок біди. У разі небезпеки,
«Оберіть вислів, який не викличе підозр. Наприклад, питання «Як здоров’я дяді Васі?». Коли людину контролюють, їй іноді дають зателефонувати до рідних, як варіант, щоб попросити перерахувати гроші. Звісно, вона не зможе сказати: “рятуйте”, — говорить правозахисник. — Після того, як ви сказали кодову фразу, родичі мають звертатися до правоохоронних органів».
Інформацію про безпечну роботу за кордоном можна дізнатися на сайтах 527.org.ua та stoptrafficking.org
