Активісти проаналізували роботу депутатів Харківської міської ради за минулий рік.
62 із 84-х депутатів міськради виконують депутатські повноваження на мінімальному рівні, активно працюють — 20. Такі результати громадської кампанії «Атестація депутатів місцевих рад».
Активісти перевіряли: як часто можновладці приймають виборців та звітують про свою діяльність (зокрема в соцмережах), як вони відвідують сесії та засідання постійних комісій. Також дослідники моніторили інформацію про депутатів на сайті ради та аналізували їхні декларації на відповідність бізнесу та місцю роботи.
Окремо роботу депутатів досліджували журналісти, науковці та громадські діячі. За оцінками експертів, до топу увійшли Ігор Черняк, Наталія Коваленко, Іван Ракич та Олена Горошко. Аутсайдери рейтингу — Станіслав Косінов, Валерій Арутюнов та Максим Мусєєв, який підозрюється у держзраді та наразі не перебуває в Україні.
За результатами перевірки особисті прийоми мінімум раз на місяць проводять 64 депутати, 19 — роблять це рідше.
«Ми спостерігали певні черги в дні прийомів у приймальнях депутатів. Навіть якщо згадати Мусєєва, який особисто не перебуває в Україні», — розповідає координатор проєкту в Харківській області Микола Зінченко.
У Facebook зареєстровані 67 депутатів, проте лише 23 активно використовують сторінки: періодично інформують про діяльність, комунікують у коментарях із користувачами.
За минулий рік понад 90% сесійних засідань відвідав 41 депутат, 40 можновладців були присутніми на 50—90% сесій, двоє — не відвідали жодну (Максим Мусєєв та Олександр Худенко від партії «Наш край»). При цьому лише 13 можновладців брали слово під час розгляду питань на сесіях.
На засідання постійних комісій депутати ходять нечасто: 28 з них були на 90% заходів, 30 осіб — на 70—90% засідань, 14 — відвідали 50—70% засідань. Більше половини заходів пропустили 10 депутатів.
«Під час засідань комісій розглядаються питання порядку денного сесій міськради, саме на них розробляються тексти рішень, які будуть прийматися. Депутати дещо зневажливо ставляться до цього свого обов’язку», — робить висновок Зінченко.
