Експертиза шкільних підручників – це обов’язкова процедура для видавництв, бажаючих надрукувати свою продукцію за державні кошти. І виникла вона не безпідставно. Закон України “Про засади запобігання та протидії дискримінації” зазначає, що освіта – одна зі сфер, на яку розповсюджується дія цього документу.
“Два роки тому не було жодного підручника, який би цілком відповідав антидискримінаційному підходу в освіті. А таких, які частково відповідали, було менше 12%. Цього року ми отримали 22% підручників, що цілком відповідають нормативам, 70% – частково і зовсім незначну частину, які не відповідали взагалі”, – ділиться статистикою Олена Масалітіна, віце-голова ради громадської організації “EdCamp Україна“.
Спільнота організовує тренінги для освітян, котрі вчаться оцінювати шкільну літературу за недискримінаційними критеріями.
Найчастіше, продовжує фахівчиня, зустрічається дискримінація за статтю, рідше – за віком та інвалідністю. До речі, запровадження подібної перевірки навчальної літератури мотивувало авторів зображувати у підручниках і друкованих зошитах людей з інвалідністю. У 2017 році перевірка показала, що їх там зовсім не було. Але ж і Міністерство освіти, й експерти з антидискримінаційної експертизи наголошують: події та контексти в підручниках є відображенням навколишнього світу дитину. Якщо вони не сходяться, це може психологічно травмувати школяра.
“Враховуючи те, що Україна запроваджує інклюзивне навчання, не може так бути, що дитина сидить у класі на візочку, не бачить або не чує, – і не знаходить свого зображення у підручнику. Це повинно якось корелювати з дітьми, тобто, підручник їх стосується”, – говорить Масалітіна.
У стереотипах нічого поганого немає, стверджує кандидат соціологічних наук, гендерний експерт Олег Марущенко. Проблема ж починається, коли надто спрощене бачення людини призводить до її дискримінації.
“Для нас абсолютно нормально бачити світ стереотипно, бо ми ж не можемо занурюватись у кожний факт реальності. Нам значно простіше накласти на нього трафарет і таким чином трактувати його. Проте, коли ми настільки спрощуємо погляд на людину, що не помічаємо її індивідуальність – це вже погано. Освіта будується на особистісно центрованому підході, тобто дитина – в центрі усіх процесів”, – пояснює Марущенко.
Хлопці мріють приборкати море, дівчата – ходити по подіуму
Не вірите, що в сучасних підручниках досі є прихована дискримінація? Тоді погляньте на цей приклад. Тут зображено сім’ю вдома, де кожен займається своєю справою, й очевидним є розподіл на “жіночу” та “чоловічу” роботу. Мама з донькою миють посуд, старші чоловіки з молодшими майструють, а бабуся в’яже.
На противагу цьому в іншому підручнику бачимо, як уся родина займається спільною справою. До того ж, є приклад відповідального батьківства – коли тато доглядає за дитиною, а не мама, як ми звикли бачити.
Якщо на першому малюнку зображено здебільшого немічних людей похилого віку, то тут у похід на природу зібралась сім’я у повному складі, навіть дідусь із бабусею.
Деякі автори підручників вдаються до крайнощів, зображуючи хлопчиків розбишаками, гіперактивними, а дівчаток – надто спокійними, “правильними”, які тільки й роблять, що сидять вдома та вишивають.
Чи дійсно усі хлопці, коли виростуть, мріють стати мужніми капітанами кораблів, а дівчата – ходити подіумом у розкішних сукнях? Звісно, у когось є такі бажання, але розділяти їх на суто жіночі та суто чоловічі – недоречно.
Окрім того, вітчизняне законодавство вже не передбачає, що певними професіями можуть займатися виключно чоловіки. Якщо жінка хоче стати машиністкою вагону метро – будь-ласка. У медіа також згадуються успіхи кухарів-рестораторів, моделей, перукарів саме чоловічої статі.
Позитивний знак, що у підручниках зустрічаються люди з інвалідністю. Однак, мінус – назви по відношенню до них – “інваліди”, “люди з особливими потребами”. Як відомо, Президент України підписав указ, яким визначається термін “люди з інвалідністю”.
Як працює оцінювання підручників?
Спочатку оригінал-макети подаються видавництвами на конкурс. Він передбачає дослідження книжок за двома напрямками: предметної та антидискримінаційної експертизи. Спеціалісти першої досліджують, наскільки підручник відповідає суті науки, чи вважаються надані учням знання сучасними, чи все вірно з психолого-педагогічної точки зору. Згідно наслідків предметної оцінки підручника експертами виставляються бали. Саме від них залежить, чи потрапить певний підручник у руки дітям.
Якщо зі змістом книги все гаразд, автори передають макет на антидискримінаційну експертизу. Маючи шанс отримати гриф Міносвіти, видавництво вносить правки за наданими рекомендаціями.
Антидискримінаційна експертиза розглядає наявність прихованої та непрямої дискримінації за всіма ознаками, захищеними Конституцією України. Фахівці працюють із зашифрованою інформацією про підручники, тобто їм нічого не відомо про авторів. Така експертиза має дорадчий характер.
У разі додаткових питань або незгоди з коментарями колектив може звернутися до Інституту модернізації змісту освіти із зустрічним листом.
“Експертиза не ставить під сумнів професіоналізм людей, які створюють підручники”
Перші реакції авторських колективів були здебільшого негативними. Експерти з розумінням ставляться до цього і вважають, що стереотипні уявлення у підручниках виникають мимоволі, адже вони формувалися у суспільстві роками.
“Перший-другий рік, коли програма ще була в пілотному варіанті, ми стикалися з нерозумінням і навіть агресією, – згадує Олена Масалітіна. – Після того, як була проведена низка тренінгів для колективів видавництв, нам вдалося пояснити, що антидискримінаційна експертиза – це не щось, що ставить під сумнів професіоналізм людей, які створюють підручники. Це інструмент, покликаний допомогти їм зробити підручники сучасними та уникнути складних моментів”.
До друку література подається за наявності обох експертних висновків.
Хто ці експерти?
Серед них – шкільні й університетські педагоги й педагогині, науковці та науковиці з кандидатськими та докторськими ступенями з педагогіки, психології, філології.
У своїй роботі експерти покладаються не лише на положення національного законодавства (Конституцію України, Закон “Про засади запобігання та протидії дискримінації”, підзаконні нормативно-правові акти Кабміну і Міносвіти). Також вони керуються Декларацією прав людини та окремими міжнародними документами, які забороняють дискримінацію жінок і чоловіків.
Як стати експертом?
На бажаючих долучитися до комісії спочатку чекає місяць дистанційного навчання, котрий передбачає чотири модулі. Потім необхідно відвідати триденний тренінг. Завершальний етап – написання сертифікаційної роботи – експертного висновку на підручник.
Експертиза підручників для 2-го класу запланована з 21 січня до 10 лютого 2019 року. Для 6-их та 11-их класів вона відбудеться в період із 24 січня до 24 лютого. Щоб долучитися до процедури, слід зареєструватись у репозитарії навчальних матеріалів на сайті Інституту модернізації змісту освіти до 31 грудня.
